ОЧЕНЬ нужна до 23:59 зделать
Завдання 6
З поданої групи речень випишіть спочатку односкладні, а потім -
двоскладні. Визначте тип односкладних речень.
1. Ая дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну (Т. Шевченко).
2. Один з останніх його рейсів був винятковим (О. Гончар). 3. У травні стихло
навкруги, і встала знову хата (М. Луків). 4. Дорога. Ранок. Тиша. Довгий яр, весь
білою черемхою залитий. Гроза минула, і пахучі квіти усі вкраплинах
(М. Рильський). 5. Сміло сядьмо в човни швидкокрилі (П. Грабовський). 6. Погане
літо, не було врожаю (Л. Костенко). 7. Багато таких суден тепер списують,
ріжуть, вантажать на платформи й відправляють на металургійні заводи
(О. Гончар). 8. З одинокої на ціле татарське село кав'ярні дуже добре видно було
і море, і сірі піски, берега (М. Коцюбинський). 9. Благодійну теплоту сонця
однаково сприймали, благословляючи природу, і в Новосілках на Полтавщині, і
в одному прикордонному містечку (І. Ле). 10. Вас сiпнуло; ви кинулися, наче розкривайте очі (П. Мирний). 11. Здобудеш освіту — побачиш більше
світу (Нар. тв.). 12. Світало. Надворі стало сіріти (А. Головко). 13. На морі
здіймались великі хвилі (І. Багмут). 14. Мене любили, я любив – і це найбільше
в світі щастя (М. Стельмах).
минулого тижня ми з класом ходили до лісу. в похід пішли всі, за винятком петренко микити (додаток), який трохи прохворів. ми ходили лісом та дивувались красі природи. все було чарівним та дихало життям. внизу, біля підніжжя гори (обставина), ми й почали свою маленьку мандрівку. над горою висіли низько білі, аж прозорі (означення), хмарки.
співали пташечки, у траві цвірінькали жучки, весело гуділи бджоли. ми розглядали кожну травинку, квіточку, гілочку дерева. все видавалось самобутнім, гармонійним та прекрасним, окрім сміття (додаток). мені стало соромно за людей, які не шанують красу природи, засмічують її. природа - наше все, то ж давайте берегти її !
У житті будь-якої людини завжди знайдеться місце подвигу, подвигу великим або маленькому, але в кожному разі значного, для життя того, кому ти допоміг. Подвиг, в моєму розумінні, це в чомусь жертвування своєї. Заради чужого життя. Саме слово «життя …» наше життя — це найцінніше, що нам дано, і вона у нас одна, тому ми зобов’язані прожити його щасливо. А якщо ж ти бачиш, що іншому не вистачає його, то ти повинен до Це і буде називатися подвигом.
Я вважаю, що людина народжується для того, щоб зробити багато хорошого і потрібного, щоб залишити свій, нехай навіть не великий слід, слід в історії Вітчизни. Хтось бажає зробити відкриття і це буде слід в історії Батьківщини. А хто — то кожен день здійснює слід, слід в життях людей, і ці люди, звичайно ж, лікарі. Люди, чиє покликання «лікар», якраз і є, ті самі герої, які в усі часи здійснюють подвиги. Адже саме ці люди здатні продовжити життя будь-кого.
Це люди, перед якими стоять багато завдань — це розпізнавати, лікувати, попереджати хвороби, забезпечувати збереження і зміцнення здоров’я та працездатності людей, порятунок життя. Тільки уявіть, скільки турбот лягають на плечі цих людей. А які вони повинні бути відповідальними. адже їм потрібно прийняти точне і правильне рішення, за короткий термін, так як ціна їх помилки — життя людини.