Очень нужно УПРАЖНЕНИЕ 2. Сгруппируйте слова по словообразования (словосложение, основосложение, аббревиация). Метрострой, первоисточник, Минюст, исподтишка - втихую, позитрон, свеклорезка, волей-неволей, днепростроители. научно-исследовательский, гамма-лучи, юнкор, шелкоткачество, сон-трава, противогаз, трудодень, тропы-дорожки, санузел, токарь-оператор, тигролов, законопроект, отец-мать, железобетон.

ДієприкметникДієприкметником називається відмінювана форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією і поєднує ознаки дієслова і прикметника. Як прикметник, дієприкметник виражає ознаку предмета, але не постійну (як прикметник), а змінювану в часі (як дієслово).За своєю морфологічною будовою і синтаксичними функціями дієприкметник наближається до прикметника. Дієприкметник, як і прикметник, має форми відмінка, числа та роду і узгоджується з відповідними формами означуваних іменників: написаний твір, прочитана книга, надруковане оповідання.Водночас дієприкметник має й основні категорії дієслова - стан, вид і час. Кожний дієприкметник належить до того ж виду, до якого належить дієслово, від якого утворено дієприкметник: сказане слово (сказати), зачинені двері (зачинити). Дієприкметники мають теперішній і минулий час.Від дієслів недоконаного виду утворюються дієприкметники теперішнього і минулого часу, а від дієслів доконаного виду - тільки дієприкметники минулого часу: Здорове палюче сонце зупинилось над містом. Дим погаслих вогнів стелиться від гори до гори синіми смугами. ДієприслівникДієприслівником називається незмінна дієслівна форма, що означає додаткову дію, яка пояснює основну дію, виражену в реченні.Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника. Подібно до дієслів, дієприслівник має категорію виду перехідність/неперехідність. Подібно до прислівника, дієприслівник є незмінним словом, виражає ознаку дії чи стану.Дієприслівники бувають недоконаного і доконаного виду.Дієприслівники недоконаного виду означають таку додаткову дію, яка вказує на одночасність основної і додаткової дії. Залежно від значення дієслова, що виражає основну дію, дієприслівники недоконаного виду можуть бути теперішнього, минулого і майбутнього часу.Теперішній час: Встає сам уночі, іде в степ, а йдучи співа, сумно співає. Минулий час: Прислухаючись і оглядаючись, друзі перелізли через глибокий рів до саду. Майбутній час: Візьмемось за справу не гаючись.Дієприслівники доконаного виду означають таку додаткову дію, яка відбувається раніше від основної дії, вираженої особовою формою дієслова. Вони вживаються в значенні минулого і майбутнього часу. Минулий час: Козаков однією рукою піднявши автомат в небо, дав три постріли. Майбутній час: Приїхавши на село, ми відремонтуємо школу.Зрідка дієприслівники означають і таку додаткову дію, яка відбувається одночасно з основною: Уважно слухали селяни, занімівши в різних позах.Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу за до суфіксів -учи (-ючи), -ачи (-ячи): пишуть - пишучи, читають - читаючи, ставляться - ставлячись.Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи інфінітива за до суфіксів -ши (від основ на приголосний), -вши (від основ на голосний): принести - принісши, засміятись - засміявшись.У кінці дієприслівників завжди пишеться и: зібравши, скликаючи, вірячи.Зверніть увагу! Дієприслівники слід відрізняти від близьких за звучанням активних дієприкметників, які мають закінчення -і. Дієприслівники відповідають на питання що роблячи?: літаючи, сяючи, блукаючи, а дієприкметники відповідають на питання які?: літаючі, сяючі, блукаючі.У реченні дієприслівник виступає в ролі обставин. Дієприслівник означає допоміжну ознаку дії, яка пояснює дію, виражену в реченні дієсловом-присудком: Пішов козак сумуючи, нікого не кинув.Додаткова дія, означувана дієприслівником, завжди відноситься до того ж іменника-підмета, до якого стосується й основна дія, виражена присудком: Верби дрімали, заглядаючи в воду, ніби в зеркало.У безособовому реченні дієприслівник може вживатися тільки у тому випадку, якщо в складі присудка є інфінітив: Іноді доводилось попід віттям і крізь ліани пролазити, мов у темну нору, зігнувшись. В інших випадках уживання дієприслівника в безособових реченнях не відповідає нормі. Неправильно: Ідучи на змагання, всім хочеться перемагати. Вивчаючи математику, у нас не було ніяких проблем. Правильно: Коли всі їдуть на змагання, їм хочеться перемагати. Коли ми вивчали математику, у нас не було ніяких проблем.

Синтаксичний аналіз речення.
 
1(Коли б я був вітром буйним), 2[я б розгонив чорні хмари], 3(щоб від хмар не слались тіні), 4(щоб сміялось завжди сонце).
   (Коли — ═), [— ═], (щоб ═ —), (щоб ═ —).   

Речення складнопідрядне з паралельною (1 та 3, 4) та однорідною підрядністю (3 і 4), розповідне, стверджувальне;
1-е просте, підрядне умови, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
2-е просте, головне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
3-е просте, підрядне мети, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
4-е просте, підрядне мети, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.  
Граматичні основи:
1)       підмет: я (займ.);
          присудок (складений дієсл.): був б[и] вітром (дієсл.-зв’язка + ім.);
2)       підмет: я (займ.);
          присудок (прост. дієсл.): розгонив б(и) (дієсл. умовн
3)       підмет: тіні (ім.);
          присудок (прост. дієсл.): не слались (дієсл.);
4)       підмет: сонце (ім.);
          присудок (прост. дієсл.): сміялось (дієсл.).  

Другорядні члени речення:
-     означення узгоджені: буйним, чорні – прикм.;
-     додатки: хмари (прямий; ім.); від хмар (непрямий; ім. з прийм.),
-     обставина часу:  завжди (займ. присл.).