Одні люди з любов'ю виготовляють глиняний посуд, садять город і збирають урожай, доглядають важкохворих. Інші ж розв'язують складні психологічні проблеми, лікують,викладають різні науки, розробляють новітні технології. Кожен - свідомо чи ні - вибирає свою справу життя. За яку працю треба більше поважати людину - за фізичну чи інтелектуальну?

Праця — доцільна діяльність людини, спрямована на збереження, видозміну, пристосування середовища проживання для задоволення своїх потреб, на виробництво товарів і послуг. Праця як процес адаптації людини до зовнішнього середовища характеризувався розвитком і вдосконаленням поділу праці, його знарядь і засобів”, – відповідає Вікіпедія.

Іншими словами праця – це будь-які дії, які спрямовані на покращення свого життя.

Мрія, іноді марення — процес фантазування, при якому людина прогнозує деякі майбутні події, настання яких вона натхненно бажає. Слово «мрія» винайшов в «пошевченківську епоху» український письменник Михайло Старицький, утворивши його з дієслова мріти («неясно виднітися», «бовваніти»).

Вона відіграє не менш важливу роль у праці. З самого дитинства батьки кажуть: ” Ти повинен докладати не мало зусиль і старанно працювати, щоб здійснити свою мрію “, не слово в слово, але сенс залишається такий самий.

І я не можу з цим не погодитись, бо на справді так і є. Одне бажання, без яких-небудь дій, спрямованих на втілення мрії у життя, не до в її реалізації.

Але є праця розумова і праця фізична і всі ми відчуваємо різницю між ними, вагому різницю.

З цього випливають ще декілька питань. Яка праця важча? Яка праця більше варта поваги – фізична чи інтелектуальна?

Фізична праця не менш важча ніж інтелектуальна і навпаки, обидві праці вимагають вкладення немалих зусиль і витрати значної кількості часу. Просто в першому випадку акцент робиться на фізичні дані і здатності, а в другому на розумових здібностях і стресостійкості.

Поваги заслуговують обидві праці однаково. Можна сказати, що це один великий механізм, де кожна деталь важлива і тісно пов’язана з іншою. Без інтелектуальної праці не було б і фізичної, так само без фізичної не існувало б інтелектуальної.

Тому я можу зробити такий висновок: неважливо, чим людина займається, кожен з нас однаково заслуговує поваги