Однорідні означення вжито в реченні
(розділові знакі пропущено)
1) Жовтий кленовий листок здригався на губах коли дівчина говорила
2) На раменах лежить велика пухнаста хустка мамі стало холодно
3) У порожній двокімнатній квартирі пахло вапном і свіжою фарбою
4) Щаслива зворушена виступом улюбленого гурту я поверталася з концерту
Объяснение:
Україна - пісенна держава. З покон віків наші предки співали пісні за роботою, коли відпочивали, коли їм було сумно, коли було радісно. Пісня іде поруч з українським народом вже дві тисячі років.
Пісня не покинула й наше сьогодення. Зараз Україна має дуже, дуже багато талановитих співаків, композиторів та авторів. Усі ми, від мала до велика слухаємо музику та співаємо пісні.
Але, якою багатою на пісню сьогодні не була б Україна, ми ніколи не забуваємо своїх коренів. Пісні, що співали наші предки, зараз часто звучать як у сучасній обробці, так і такими, якими вони були з самого початку.
Ми шануємо наші традиції, шануємо наші корені. Ми не забуваємо цих пісень, бо дух наших предків звучить між рядками. Ми повинні завжди пам'ятати, з чого все починалося. Пісня є невід'ємною частиною нашої культури і нашого народу, тож Українці ї зараз співають пісні, які прийшли до нас через віки з минулого.
2. А вбогий відповідає, що він тому за неї відробив.
3. Зустрічає дочка батька й питає чому він плаче.
4. Пан запитав у мене чи знаю я, що в світі найсильніше, найпрудкіше, наймиліше.
5. Каже вбогий, що є в нього дочка Маруся, то це вона його так навчила.
6. Пан розсердився та каже, що він такий розумний, а вона проста собі дівка та його загадки повідгадувала.
7. Пан наказав убогому, щоб його дочка із стеблинки льону виткла сто ліктів полотна.