Однорідними підметами ускладнено речення (розділові знаки пропуще- но)
А Віддамо Вітчизні всі пориви і дум політ і силу наших рук.
Б На мент єдиний залиши свій сум думки і горе.
В І возвеличимо на диво і розум наш і наш язик...
Г У кожного своя пустеля і свої міражі.

Одного дня ми з братиком та батьками пішли в ліс і зустріли там оленятко. Воно стояло однісіньке на поляні та скубало травичку. Дуже тихенько, щоб не злякати маленьку тваринку ми підійшли ближче і стали його роздивлятися. 
Воно мало короткі вушка, які стояли як два солдатика, чорненькі як бусинки очі та видовжену мордочку. Також це оленятко мало коротку шерстку світло-коричневого кольору. Ми з братиком впевше бачили таку тваринку тому гали за ним дуже пильно. Потім на галявину до оленятка прийшла його мама-олениха, вона була набагато більша в розмірах, але така ж гарна і мала світло-коричневу шертску. Мама-олениха забрала свого малюка і вони пішли разом у лісову гущу, а ми з батьками продовжили збирати гриби. З тих пір я завжди згадую про маленьке світло-коричневе оленятко, яке колись бачив (ла) в лісі.

. Що таке зрада?
Зрада.
Це важке й сильне психологічно й емоційно почуття. Важко сприймати саме почуте слово, яке викликає важкі й неконтрольовані емоції в душі.
Важко навіть ставити перед собою таке запитання: «Чи змогла б я стерпіти й перенести зраду близької людини?»
Мене зраджували й навіть не одноразово. Просто словами цього не вимовити, не можливо описати. Це почуття глибоке й болюче. У кожного в житті трапляється на шляху зрада. Когось зраджує кохана людина, а іншого найкращий товариш. Але почуття у всіх схожі, і душа таку біль сприймає однаково болюче и т.д.