- Привіт Сашко. - Привіт Оленко! - Петрику, а ти сьогодні йдеш в бібліотеку? - Звісно. Сьогодні я хочу взяти декілька цікавих книжок з казками. - Чудово! Я також сьогодні йду в бібліотеку. - О, тоді йдемо разом. - Давай. - Ти читав ось цю книгу? - Ні, Оленко. А ти? - Я читала. Вона Дуже цікава! - Зрозумів. Отже візьму я сьогодні саме цю книжку. - Бери, вона дуже цікава. - Оленко, а ти часто буваєш в бібліотеці? - Так, Петрику. Тут дуже цікаво, і є багато книжок з малюнками. - І я часто буваю в бібліотеці. - Петрику скільки ти вже ходиш в бібліотеку? - Три роки, а ти? - А я два. - Гаразд Оленко, я пішов додому. Бувай! - До зустрічі Петрику!
Одного разу я йшов зі школи додому через парк. В нашому парку багато старих дерев. Раптом я почув стукіт дятла, придивився - і побачив цю гарну пташку. Дятел повзав по стовбуру, неначе прислухаючись до чогось і час від часу стукав дзьобом по корі старого клена. І ось, неначе почувши щось, він почав стукати, роблячи отвір у корі. Я стояв гав зв птахом, але він мене не помічав - такий був зайнятий. Я стояв доволі близько, тому зміг роздивитися цього ошатного птаха, його чорно-біле вбрання та червоне підхвістя та "капелюшок". Дятел замовк, і я побачив, як він витягає щось з-під кори. Мабуть, це була якась личинка або комаха. Я побажав птаху смачного і пішов додому.
- Привіт Оленко!
- Петрику, а ти сьогодні йдеш в бібліотеку?
- Звісно. Сьогодні я хочу взяти декілька цікавих книжок з казками.
- Чудово! Я також сьогодні йду в бібліотеку.
- О, тоді йдемо разом.
- Давай.
- Ти читав ось цю книгу?
- Ні, Оленко. А ти?
- Я читала. Вона Дуже цікава!
- Зрозумів. Отже візьму я сьогодні саме цю книжку.
- Бери, вона дуже цікава.
- Оленко, а ти часто буваєш в бібліотеці?
- Так, Петрику. Тут дуже цікаво, і є багато книжок з малюнками.
- І я часто буваю в бібліотеці.
- Петрику скільки ти вже ходиш в бібліотеку?
- Три роки, а ти?
- А я два.
- Гаразд Оленко, я пішов додому. Бувай!
- До зустрічі Петрику!