Околи 4 Вибірковий диктант. Дієслова дійсного, умовиоrо та ваказового спо-
собів виписати в три колонки.
я так ХҮ, я так люблю мою Україну убогу, що проклеиу святого
Bora, за неї душу погублю пішов би я в Україну, пішов би додому,
там би мене привітали, зраділи б старому. (Т. Шевченко.) Гей, іега-
дайте, браття вкраїнці, чим ми на світі бували, як волю нашу, волю
народну всі ми туртом здобували(В. Грінченко.) Ви ж ідіть все
далі й далі та глядіть пряму дорогу, сміло хрест беріть на плечі,
душу й серце дайте Богу. (Я. Щоголів.)
ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ УмовноГО
لع
Tepenucam merem.
* Вибірковий диктант. Виписати дієслова умовного Визначити
число и рід (у однині), виділити суфікси й закінчения. Звернути увагу
на вживання й написания часток би, б.
Ой піч, моя піч! Коли бяла тобі, а ти на коні славний козак
був би в мене! Усіх перегнав би, та боїться бігти. Якби свині роги,
весь світ переколола б. І свиня літала б - та неба не бачить. Я б
сказав, та огірки за пазухою. Якби міг, то в ложці води утопив би.
Таке добре, що й жаби Хли б. Коли б була мати кишені не повузила,
були б і в мене широкі рукава.
(Нар. творч.)
3).
* Від поданих дієслів утворити всі можливі форми умовного
Працювати, продовжити, дозволити, перегляну
Числі́вник — самостійна частина мови, що позначає кількість предметів або їхній порядок при лічбі та відповідає на питання скільки?, котрий? ń̥
Числівники за значенням поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні бувають збірні, дробові, неозначено-кількісні і власне кількісні.
Українські числівники змінюються за відмінками, деякі — за родами та числами.
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні числівники означають одне число або кількість і відповідають на питання «скільки?» (три, одинадцять, тридцять чотири, семеро, три восьмих). Питомою ознакою кількісних числівників є те, що більшість з них (за винятком слів один, тисяча, мільйон і вище) не мають числа і родових форм. Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі та відповідають на питання «котрий?», «котра?», «котре?», «котрі?» (третій, одинадцята, тридцять четверте, двадцяті). З граматичного погляду, порядкові числівники ближчі до прикметників і мають спільну з ними словозміну.
Відповідь:
- Привіт!
- Привіт!
- Як справи?
- Чудово , а ти як?
- Чесно кажучи, не дуже, ніби встав не з тієї ноги вранці.
- Що трапилось?
- Та нічого особливого, не звертай уваги.
- Як це не звертай уваги, що трапилось, чого як засватаний?
- Мені на вихідних доведеться сидіти з братом.
- Це ж добре, я люблю дітей.
- Я теж, але саме в цей час ми з моїм другом повинні були завтра гуляти.
- Прогулянки з друзями для тебе важливіші за молодшого брата?
- Ти говориш як мій тато. Зрозумій, що я не хочу проводити з ним цілі вихідні,
для мене це як сізіфова праця.
- Не сумуй, це дасть тобі прокладати першу борозну в навчанні житі з дітьми.
- Можливо ти правий.
- Звичайно, я знаю, про що кажу. Більше того, ти ніби збираєшся стати у
майбутньому вчителем у школі?
- Так, але який сенс в цьому?
- Щоб любити їх та краще спілкуватися з дітьми, що полегшить тобі їх навчати.
І зрештою, вони стануть як з голочки після останнього дзвоника.
- Ти переконав мене, не хочеться щоб, вони були як на живу нитку, я буду
сидіти з братом на вихідних.
- Гаразд, але я хочу тобі дещо запропонувати.
- Що?
- Може, ми підемо до музею цими днями. Я чув, що у нас відкрився музей
космонавтики.
- Так, я також чув про це, і я думаю, що це буде цікаво.
- То ти теж зі мною підеш?
- Я завжди багатів думкою побувати у цьому музеї, але ні.
- Чому?
- Не забувай, я повинен сидіти з сестрою у вихідні, в інші дні я не зможу піти.
- Не бачу проблеми, ти можеш взяти з собою брата. Думаю, так буде навіть
цікавіше.
- Тож домовились?
- Так, вибач, але мені потрібно зараз йти.
- Звичайно, до зустрічі!
- До зустрічі!
Пояснення: