Olon -
ачення
га, поняття
браз, що
елену дум-
із тексту складні речення, згрупувавши їх за типами:
1) сполучникові (складносурядні та складнопідрядні); 2) безсполу
3) сполучниково-безсполучникові.
у світі символів людина живе з пр
имволів людина живе з прадавніх, доісторичних
часів. учені дослідили, що вже в останньому період
літу людина надавала певного символічного значення до
лю: сузір'ям, рослинам, тваринам. деякими символами
користуються свідомо, деякими — несвідомо чи підсвідомо,
а перед іншими — безпорадні, безсилі.
середньовіччя акцентувало: символи існують як для при
ховування істини, так і для її виявлення, пізнання. до того ж
пізнання вищої істини можливе лише на основі розкодування
символічних образів: саме в них закладено знання першооснов
алео-
това
iocom!
ий,
вісний,
буття.
досліджуючи слово, зокрема його структуру, внутрішню
форму, о. потебня відзначав характерну для останньої змо-
менту виникнення властивість символічності. «символізм,
писав учений, — від початків людської мови відрізняє її від
звуків тварин і вигуків. слово тільки тому орган думки і не-
одмінна умова всього подальшого розвитку світу й себе, що
первісно є символом». унаслідок лексичного збагачення мови
затемнювалося виражене словом первісне враження і вини-
кала потреба відновлення власного значення слова. останнє
й стало, на думку о. потебні, однією з причин утворення сим-
волів (за м. дмитренком).
випишіть із тексту складні речення,згрупувавши їх за типами: 1) сполучникові ( складносурядні та складнопідрядні); 2) безсполучникові; 3) сполучниково- безсполучникові дуже треба
Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !