Оповідання «Урятував сонечко» в кінці придумати і дописати два речення

Відповідь:

Пояснення:

-Привіт мамо!

-Привіт сину!

-Мамо, сьогодні я розказав учителю вірша і він поклав мені оцінку ів

-Молодець синочку,я тобою пишаюся!

-А ще мамо,я допомагав своїй однокласниці по парті з прикладами.

-Андрійчику, який же ти в мене розумний хлопчик!Я горджуся тобою!

-І ще,забув тобі сказати.Тебе викликає моя вчителька до школи.

-Чому,щось сталося?

-Ні мамо, учителька хоче тобі розповісти про мене,який я хороший і розумний у тебе.

-Добре сину,завтра підемо до школи,а зараз іди відпочинь і будемо вчити уроки .

-Добре мамо!

- Доброго ранку, Анно! Чи можеш ти сформулювати мені справжню ціннісь спілкування?
-Привіт! А чи має це сенс? Як би то ми контакнували зараз, аби не мова?
-Ось тут ти не зовсім маєш рацію! А як же мова жестів? Чи ти забула про інші засоби спілкування?
-Ох, а дійсно! Я й думати забула про це.
- А дарма! Мова - це, звісно, важливо, але то не єдиний засіб спілкування.
-Авжеж. Але яким би засобом спілкування ми не користувалися, спілкування - це дуже важливо, адже так?
-Звісно! А знаєш чому?
-Мабуть, ми маємо взаємодіяти один з одним, ділитися своїми думками через спілкування?
-Так, то вірно!
-Тепер то мені зрозуміло.
- Що саме?
- Зрозуміло те, що справжня цінність спілкування - невичерпанна. Треба цінити свою мову.