Орфографічний практикум. Запишіть сполучення слів.
Низьке дерево, українськиiї степ, мужнiсть людини, пальці піаніста, стільці з читальні, у своїй колисці, Наталчин коми'ютер, на прополці редьки, корабельний столяр, шкільний товариш, танковий батальйон, документальний фільм про Жуля Верна, менша постать, тьмяна тінь, доньчина пісня, рівнесёнько погойдується, іскрится наморозь на призьбі, морський велетень-хвильоріз, пізня ніч, Запорозька Січь, сьома нянька, тонший палець. робить різьбяр.​

У НАПРЯМКУ СЕРЦЯ Наш рідний Львів — це казка, утілена в камінь чарівною силою майстрів-казкарів з усього світу протягом понад семи століть. Після кілька­годинної прогулянки вулицями Львова починаєш відчувати себе мис­лителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджають не просто подивитися, а й духовно наснажитися. У ту мить, коли довговічне ка­міння нашіптує про нетлінні цінності, кров по жилах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка. Площа Ринок вибудована ще в XIV столітті німецькими реміс­никами характерним їм містобудування, і тому така схожа, скажімо, на центральні майдани Мюнхена, Вроцлава чи Кракова, де посередині стоїть головна муніципальна будівля, завершена вежею, а годинник ударами дзвону відбиває перебіг часу. Опинившись неподалік ратуші, вежа якої увінчує не тільки пло­щу Ринок, а й увесь Львів, відчуваєш величезну концентрацію люд­ської енергії, накопичуваної тут століттями. Відлічивши вгору 408 сходинок ратушної вежі, можна відчути себе 65-метровим велетнем й охопити Львів кількома поглядами. Зору відкривається простора й багата панорама. Повноправними господарями на Ринку від початку XIX століття є Діана, Нептун, Адоніс та Амфітрита, котрі в античному світі керу­вали долями людей і явищами природи. У Львові цих богів поставили наглядати за декоративними фонтанами. Тепер вони, вродливі й гра­ціозні, є втіленням античної краси. З майже побожним трепетом завжди хочеш зробити «коло поша­ни» на Ринку, де тебе радо вітає «галерея» палаців: палац Бандінеллі, Чорна кам'яниця, палац Корнякта, архієпископський палац, палац Любомирських, Венеційська кам'яниця тощо. Кожен здатен знайти у Львові свою вулицю, чи навіть кілька, де, хоч на мить, може відчути себе вічним. Кожен може відчути, як це місто робить людину сильнішою і пробуджує в ній найкраще

Сама природа про те, аби все, що є в ній живим, було красивим. красивий ліс, що вдягнувся в зелені шати, красиве поле соняшників, що повернули свої голівки до сонця — всюди присутня краса, що милує око. дитину змалечку привчають бачити й творити красиве, бо потворне не розвиває й не спонукає до злету думки, творчості, прагнень. красивими є не лише речі чи сама природа. красивими є люди, особливо красиві своєю душевною красою. бо такі люди добрі, привітні, вони ніби світяться зсередини. такі люди тримають нашу землю, на них тримається весь світ, отже, саме така краса врятує світ. це краса людяності, краса чистих почуттів, краса думок.