ответ:2. Регоче й гримить голубим океаном нерозтрачена радість моя. 3. Надворі не скошена трава, у полях красуються жита. 4. Він несміливо зайшов до хати. 5. Жайворонок висить на ніким невидимій нитці. 6. Пісня його тремтить згори, неперестаючи, наче ллється десь в озерце чистий і холодний невеличкий струмінь. 7. Небо сьогодні ясніло по-весняному, свіже й глибоке, незахмарене і бездонне. 8. Немає собака роботи, тому він і хвостом крутить. 9. Жінка немолода, поруч із нею почуваюся захищено і впевнено. 10. Надворі невпевнено всміхався чудовий ранок. 11. У польоті, ніким небачені, я спрямую свої думки у майбутнє. 12. Щедрість материнських добрих рук ми ще у житті не оцінили.
Мати репутацію симпатичної людини, відчувати любов, повагу, прихильне ставлення людей до себе - законне прагнення кожного. Але як цього досягти? Щойно сказаним ми зовсім не маємо наміру підвести читача до висновку, що слід прагнути подобатися кожному і так само любити всіх і вся. Це було б неправильно, та такого й не може бути. Хочемо, щоб кожен, хто читатиме книжку, добре запам'ятав ці слова.Абсолютно однакових людей не буває. Так само як немає людей цілком хороших або цілком поганих. У різних ситуаціях за різних обставин одна й та сама людина веде себе неоднаково. Люди різняться багатьма властивостями, у них різний досвід, риси характеру, вдача, у кожного індивідуальна і шкала позитивних якостей, які він визнає і відповідно до яких себе поводить.
Можливо, ви зітхнете: все це, мовляв, прекрасно, але є чимало людей, які так не схожі між собою, а проте подобаються всім. І, нарешті, ви й самі намагались якось поліпшити себе, щоб усім подобатись, але з цього нічого не вийшло. Отже, прагнення подобатися іншим має кілька своїх "але". Справа в тому, що в кожної людини своя вимога до "масштабу" популярності. Ті, кого не люблять одні, можуть бути улюбленцями інших. І, врешті-решт, прихильність можна за певних обставин дуже швидко втратити (наприклад, тоді, коли хтось поведе себе щодо іншого не так, як той сподівався) або, навпаки, здобути (знову ж таки несподіваним добрим вчинком). А потім є люди, яких взагалі усі недолюблюють.
Звичайно, для людини набагато краще, коли до її інших позитивних якостей додається ще й авторитет. Проте не слід прагнути до нього скрізь і завжди. Так, чого доброго, можна стати й смішним. До того ж у кожного з нас, певна річ, є що в собі виправляти. Адже саме від вас великою мірою залежить те, як до вас ставляться інші. Подумайте, чи не занадто ви егоїстичні, заздрісні, недовірливі, марнославні, легковажні, нешляхетні, малонадійні, чи нема у вас ще якихось негативних якостей.
ответ:2. Регоче й гримить голубим океаном нерозтрачена радість моя. 3. Надворі не скошена трава, у полях красуються жита. 4. Він несміливо зайшов до хати. 5. Жайворонок висить на ніким невидимій нитці. 6. Пісня його тремтить згори, неперестаючи, наче ллється десь в озерце чистий і холодний невеличкий струмінь. 7. Небо сьогодні ясніло по-весняному, свіже й глибоке, незахмарене і бездонне. 8. Немає собака роботи, тому він і хвостом крутить. 9. Жінка немолода, поруч із нею почуваюся захищено і впевнено. 10. Надворі невпевнено всміхався чудовий ранок. 11. У польоті, ніким небачені, я спрямую свої думки у майбутнє. 12. Щедрість материнських добрих рук ми ще у житті не оцінили.
Объяснение:
Два основні принципи ставлення до людей
Мати репутацію симпатичної людини, відчувати любов, повагу, прихильне ставлення людей до себе - законне прагнення кожного. Але як цього досягти? Щойно сказаним ми зовсім не маємо наміру підвести читача до висновку, що слід прагнути подобатися кожному і так само любити всіх і вся. Це було б неправильно, та такого й не може бути. Хочемо, щоб кожен, хто читатиме книжку, добре запам'ятав ці слова.Абсолютно однакових людей не буває. Так само як немає людей цілком хороших або цілком поганих. У різних ситуаціях за різних обставин одна й та сама людина веде себе неоднаково. Люди різняться багатьма властивостями, у них різний досвід, риси характеру, вдача, у кожного індивідуальна і шкала позитивних якостей, які він визнає і відповідно до яких себе поводить.
Можливо, ви зітхнете: все це, мовляв, прекрасно, але є чимало людей, які так не схожі між собою, а проте подобаються всім. І, нарешті, ви й самі намагались якось поліпшити себе, щоб усім подобатись, але з цього нічого не вийшло. Отже, прагнення подобатися іншим має кілька своїх "але". Справа в тому, що в кожної людини своя вимога до "масштабу" популярності. Ті, кого не люблять одні, можуть бути улюбленцями інших. І, врешті-решт, прихильність можна за певних обставин дуже швидко втратити (наприклад, тоді, коли хтось поведе себе щодо іншого не так, як той сподівався) або, навпаки, здобути (знову ж таки несподіваним добрим вчинком). А потім є люди, яких взагалі усі недолюблюють.
Звичайно, для людини набагато краще, коли до її інших позитивних якостей додається ще й авторитет. Проте не слід прагнути до нього скрізь і завжди. Так, чого доброго, можна стати й смішним. До того ж у кожного з нас, певна річ, є що в собі виправляти. Адже саме від вас великою мірою залежить те, як до вас ставляться інші. Подумайте, чи не занадто ви егоїстичні, заздрісні, недовірливі, марнославні, легковажні, нешляхетні, малонадійні, чи нема у вас ще якихось негативних якостей.