Останнім часом заявилося багато охочих «удосконалити» текст (Д, державного (Г, г)імну (У, у)країни. Одні в..ажают.., що текст застарів, інших дивує, що там ідет..ся не про ворогів, а про вор..жен..ків. Тобто дивує, що слово з негативним забарвленням (у/в)жите з пес.ливим наростком і/й що цей вірш (П, п)авла (Ч, ч)убин..с..кого оп..нився на найвищому щаблі символів нашої (Д, д)ержави. Критикам слів нашого (Г, г)імну раджу звернутися до подібних творів інших народів. Гімн (Г, г)реції, текст якого (Д, д)іонісій (С, с)оломос написав у/в першій третині XIX століт..я, під час борот..би (Г, г)рец..кого народу за визволення з (Т, т)урец..кого (Я, я)рма, поч..наєт..ся так: «Впізнаю тебе (волю) з удару твого грізного меча. Впізнаю тебе з погляду, яким ти силоміц.. краєш., землю». їт»М
Що ж маємо тепер? (Г, г)реція вже понад півтора століт..я віл..на, хоч і/й втратила багато своїх земел.. і/й найбільшу перлину (В, в)ізантійс..кої (Д, д)оби — (К, к)онстантиноп..л... З погляду сучасних реалій багато що в текстах (Г, г)імнів (К, к)раїн застаріло, якщо підходити формально. Але у/в тому і/й річ, що (Н, національні (С, с)имволи не старіют... Вони постают.. у/в певні моменти історії кожного народу і/й залишаються з ними назавжди (О.Пономарів).

ответ: Кам'янець-Подільська фортеця – це одне з семи чудес України, є Національним історико-архітектурним заповідником, вона занесена до Списку пам‘ятників світової культури спадщини ЮНЕСКО. Своєрідність та унікальність полягають у гармонійному поєднанні ландшафту і містобудівної структури середньовічного міста, в якому військові інженери, використовуючи чудові природні властивості, створили фортифікаційну систему.

До творення неповторного архітектурного вигляду Кам’янець-Подільського у різні періоди його історії доклали майстерності архітектори й скульптори з Італії, Нідерландів, Вірменії, Польщі, Франції, Туреччини та ін.

Традиційно вважалось, що фортеця постала у другій половині XIV ст., а точніше 7(15) січня 1374 р., на що вперше вказує грамота Юрія Коріатовича. Юхим Сіцінський стверджував, що Кам’янець-Подільський замок збудовано одночасно із заснуванням самого міста, тобто після 1362 р. Саме після Синьоводської битви великий литовський князь Ольгерд, прогнавши з Поділля татар, віддав цю територію своїм небожам – князям Коріатовичам. Сучасні дослідження дають підстави стверджувати, що початкову історію замку, як і самого міста, доречно пов’язувати з кінцем ХІІ – початком ХІІІ ст.

Фортеця складається з двох частин: Старої фортеці (Старого замку), що захищала підхід до перешийку між півостровом, на якому розміщувалася найдавніша частина Кам'янця-Подільського - Старе місто, та «материком» і Нової фортеці (Нового замку), яка прикривала Стару фортецю з боку поля.

До складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію. Так, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця, глибина якої 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі. У підземеллях Замкового комплексу відкрито експозиції, що відтворюють сторінки його історії. У західному бастіоні реконструйовано панораму оборони замку 1672 р. під час турецької навали. У східному бастіоні розміщено експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі, де відвідувач може вистрілити з арбалета, відчувши себе середньовічним воїном. До нашого часу збереглася система ходів і казематів, що сполучали колись замок з передмістям Карвасари.

Історія фортеці продовжує наповнюватись та досліджуватись і сьогодні. Протягом 2008-2010 р. проведено ряд реставраційних робіт північної стіни та укріплень замку. На території фортеці минулими роками велись зйомки фільму «Тарас Бульба», який вийшов в світовий кінопрокат. Літом 2010 р. проводились археологічні дослідження при участі експедиції студентів та науковців КПНУ ім. І. Огієнка.

Объяснение:

1.український віночок - не просто прикраса , а оберіг .

2. і Великдень, і Трійця , і Купала не обходились без квітів .

3. у вінку були такі стрічки : жовті, світло-зелені, блакитні ,сині, жовтогарячі ,фіолетові, малинові, рожеві.

4.Ритуальні, звичайні ,магічні ,лікувальні - такі віночки існували в Україні.

5. Крейдяні гори ,річка Білянка ,хвойний ліс - це все мій рідний край.

6. На річці ,в лісі ,на полі - всюди німо, тихо

Усе навкруги раділо теплим денькам: наприклад ,тепла водичка ,зелена травичка, соковиті листочки дерев.

8. Усе навколо дерева : птахи ,люди, - сповнене весняної ,пружної, нестримної сили.

9. Усі квіти у віночку : чорнобривці ,незабудки, барвінок ,ромашки,- лікували дитину.

10. Деякі квіти лікують від сердечних хвороб, а саме :мальва, ружа, півонія.

11. Зеленими, білими ,червоними барвами виграє калинове диво скрізь : у садках ,у луках, на подвір’ях.

12. У садках ,у луках, на подвір’ях - скрізь виграє зеленими, білими, червоними барвами калинове диво.

Объяснение:

як я зрозуміла, у завданні треба було розставити пропущені розділові знаки