ОТ . Написати списком "10 цікавих фактів про мене", використовуючи складні речення. Вказати вид складного реченн - складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове.
на весну зовсім у селянина не стало хлiба. Трохи з годом , сама не знаючи як Мариця опинилася все таки на вулицi .
Якось то швидко i не сподiвано стемнiло . Тепер уже не буде анi сiл , анi хуторiв по цей бiк дороги .Тiльки потiм, коли небудь на схилi лiт, вiдшукають вони у своiй пам'ятi те що щадавалося iм або не помiченим.
Ота же , читай ж , хто би, упiзнала би, ходив би , працюймо ж, коли б, чим же, сховало би, з ким же, слухай же , зï'в би, захопилась би.
Коли б вiн з'ïв би це тоди вона упiзнала би .
Ота же читай же бо ти ж цим захопилась би
слухай же та вона сховала би це вiд мене
извени если не правильно я просто не очень украинский знаюпринимаете роботубыл рад вам найхорошего и найлучшего ^_^
Людина народжується не просто для того, щоб їсти і пити. Людина народжується, щоб творити добро і жити заради того, щоб зробити життя своїх нащадків кращим і щасливішим. Тому проблема добра хвилювала і хвилює наших співвітчизників, які завжди напружено шукають рішення цього вічного питання.
А чи замислювався хтось над таким запитанням: «Як часто ми робимо добрі, нехай маленькі, але інколи дуже потрібні справи?». Більшості з нас, я впевнений, навіть на хвилину в голову не закрадалася така думка, або ж швидко губилася. Не кожна людина прагне жити по правді, глибоко вірячи в добро, справедливість і чесність. Але мені щиро хотілося б, щоб на Землі панував мир і доброта. Якби кожен з нас здійснював хоча б одну добру справу в день, наше життя здавалося б все більш і більш світлим.
Розмірковуючи над такими філософськими питаннями, я мимоволі згадую випадок, як одного разу мені довелося до мамі, і в той момент моя до виявилася незамінною. У мене на душі стає радісно і ясно, коли я бачу і усвідомлюю, що моя праця не пропала даром. Отже, що ж такого доброго я зробив? Можливо, я не зробив нічого глобального, не зрушив гори і не врятував весь світ. Мені здається, робити добрі вчинки в ім’я всього людства, а не для когось конкретного — це марна трата часу. Якщо робити гарну справу, то краще для реальної особистості. І, найголовніше, ніколи не потрібно чекати чогось від інших, подяк, або ще гірше — робити добро з корисливих спонукань. У цьому випадку всі справи будуть називатися не добром, а розрахунком!
на весну зовсім у селянина не стало хлiба. Трохи з годом , сама не знаючи як Мариця опинилася все таки на вулицi .
Якось то швидко i не сподiвано стемнiло . Тепер уже не буде анi сiл , анi хуторiв по цей бiк дороги .Тiльки потiм, коли небудь на схилi лiт, вiдшукають вони у своiй пам'ятi те що щадавалося iм або не помiченим.
Ота же , читай ж , хто би, упiзнала би, ходив би , працюймо ж, коли б, чим же, сховало би, з ким же, слухай же , зï'в би, захопилась би.
Коли б вiн з'ïв би це тоди вона упiзнала би .
Ота же читай же бо ти ж цим захопилась би
слухай же та вона сховала би це вiд мене
извени если не правильно я просто не очень украинский знаюпринимаете роботубыл рад вам найхорошего и найлучшего ^_^Людина народжується не просто для того, щоб їсти і пити. Людина народжується, щоб творити добро і жити заради того, щоб зробити життя своїх нащадків кращим і щасливішим. Тому проблема добра хвилювала і хвилює наших співвітчизників, які завжди напружено шукають рішення цього вічного питання.
А чи замислювався хтось над таким запитанням: «Як часто ми робимо добрі, нехай маленькі, але інколи дуже потрібні справи?». Більшості з нас, я впевнений, навіть на хвилину в голову не закрадалася така думка, або ж швидко губилася. Не кожна людина прагне жити по правді, глибоко вірячи в добро, справедливість і чесність. Але мені щиро хотілося б, щоб на Землі панував мир і доброта. Якби кожен з нас здійснював хоча б одну добру справу в день, наше життя здавалося б все більш і більш світлим.
Розмірковуючи над такими філософськими питаннями, я мимоволі згадую випадок, як одного разу мені довелося до мамі, і в той момент моя до виявилася незамінною. У мене на душі стає радісно і ясно, коли я бачу і усвідомлюю, що моя праця не пропала даром. Отже, що ж такого доброго я зробив? Можливо, я не зробив нічого глобального, не зрушив гори і не врятував весь світ. Мені здається, робити добрі вчинки в ім’я всього людства, а не для когось конкретного — це марна трата часу. Якщо робити гарну справу, то краще для реальної особистості. І, найголовніше, ніколи не потрібно чекати чогось від інших, подяк, або ще гірше — робити добро з корисливих спонукань. У цьому випадку всі справи будуть називатися не добром, а розрахунком!