на мою думку, наші вчинки так чи інакше впливають на навколишній світ, тому кожна людина несе особисту відповідальність за свої дії. і вона обмежується не тільки законами, визначеними державою, а й нормами, встановленими етикою суспільної поведінки, правилами всесвіту.по-перше, людина повинна усвідомити таке: окрім того, що вона є членом своєї сім’ї, громадянином держави, житель планети земля — ще одна її життєва посада. і кожен людський вчинок впливає не тільки на наше існування, а й на існування членів рідної сім’ї, громадян держави, незалежно від того, добрий це був чи поганий крок.
по-друге, усі ми — творці власних доль, і тільки від нас та нашої поведінки залежить те, як буде виглядати наш завтрашній день. на мою думку, кожен крок людини, її вибір записується до невидимої книги, і, залежно від характеру її вчинку, у всьому світі сценарій життя переписується. так само змінюються між собою шестерінки годинника, коли ми переводимо стрілки на літній час, так міняється розклад руху поїздів, коли один із них спізнюється.
прикладів правдивості вищезазначеної тези в літературі є незліченна кількість. я б хотіла підтвердити свої аргументи ситуацією, яка склалась у соціально-побутовій поемі «катерина», написаній видатним українським поетом тарасом шевченком. там молода дівчина спокусилась на залицяння російського офіцера, і, як наслідок, народила від нього дитину. та, на жаль, чоловік не признав свого сина, і це стало ганьбою для усієї сім’ї катерини. народження її дитини вплинуло не тільки на життя дівчини, але й на існування оточуючих. таким чином, ганьба лягла на плечі батьків катерини, які глибоко засудили вчинок нещасної жінки, і вони вигнали її з рідного дому. пізніше наслідки того, що дівчина не змогла втриматись від спокуси, відобразились і на житті її сина, який був від народження приречений на нещасливе життя.
ще одним прикладом може поділитись сучасний кінематограф, а саме стрічка американських сценаристів і режисерів елдена хенсона, вільяма лі скотта та еріка штольца «ефект метелика». у цьому фантастичному психологічному трилері через життєві ситуації висвітлюється те, як світ може змінитись від маленьких дій людей, які навіть не підозрюють, що впливають на навколишнє середовище. показано варіанти розвитку подій, якби в певний момент часу людина вчинила по-іншому.
як відомо, найкращим вчителем для людини є життя. історичне минуле її предків — це книга, яка містить у собі незліченну кількість повчальних матеріалів. третій приклад, який я хочу для підтвердження своїх слів — це події дворічної давності в україні, пов’язані з ім’ям колишнього президента, віктора януковича, та його . сьогодні він переховується в росії за страшні злочини, вчинені перед українським народом. йому соромно й страшно приїхати на територію держави, яку він обкрадав роками. проте рано чи пізно справедлівсть відновиться, і він отримає належне за свої дії — адже кожна людина несе відповідальність за свої вчинки, як гласить тема твору.у висновку хотілося б зазначити, що я завжди вірила у те, що усі мої кроки мають свої наслідки, і що рано чи пізно мені доведеться за них відповідати. саме тому я намагаюсь чинити чесно й справедливо. я вірю, що зміни починаються з мене, а позитивний розвиток подій — з мого позитивного мислення.
- Сьогодні я по бути вас чемними і уважними на уроці, як ніколи. - сказала вчителька, дивлячись кожній дитині в очі. - Ми будемо говорити про Україну. Про наш рідний край. Враз в класі запанувала тиша і вчителька усміхнулась. Написавши на дошці такі знайомі до болю слова "Моя рідна Україна", вона підійшла до дітей. - У кожного з вас свої уявлення про наш край, про наші ліси, степи і ріки, про нашу мову і звичаї. Я вважаю, що кожен з вас має право висловити свою неповторну і важливу думку. Адже ви наше майбутнє. Голос вчительки бринів, тремтячи, як колосок від вітру. І тільки тишина класу і безліч піднятих рук давали цьому колоску натхнення і розуміння, що він ріс і жив не даремно. - Минулого року ми їздили з бабусею до санаторію і там при вході висіла табличка " Україна плекає про вас". Нам там дуже сподобалось, тому я вважаю, що Україна найкраща. - А ми вчора ходили до зоопарку і я краєм вуха почув розмову двох дядьків, що на Україні багато лісів, полів, які принесуть їй в майбутньому користі, досить тільки їй розвинутися. Адже Україна така молода держава, яка достигнула успіху і добилась хорошого і вільного життя. - А я коли хворіла, то про мене піклувалась вся родина. Ніхто не порушував мій спокій, ніхто не заважав мені, і навпаки всі мені старались догоджати. Тому я впевнена, що Україна - це країна хороших, турботливих і вірних людей, які завжди прийдуть на до З очей вчительки полилися сльози, вона навіть не сподівалась на такі слова. А в голові продовжувала життя одна єдина думка " не даремно я прожила свій вік". А маленькі учні продовжували висловлювати свої думки навіть не замітивши на очах вчительки сльози радості.
на мою думку, наші вчинки так чи інакше впливають на навколишній світ, тому кожна людина несе особисту відповідальність за свої дії. і вона обмежується не тільки законами, визначеними державою, а й нормами, встановленими етикою суспільної поведінки, правилами всесвіту.по-перше, людина повинна усвідомити таке: окрім того, що вона є членом своєї сім’ї, громадянином держави, житель планети земля — ще одна її життєва посада. і кожен людський вчинок впливає не тільки на наше існування, а й на існування членів рідної сім’ї, громадян держави, незалежно від того, добрий це був чи поганий крок.
по-друге, усі ми — творці власних доль, і тільки від нас та нашої поведінки залежить те, як буде виглядати наш завтрашній день. на мою думку, кожен крок людини, її вибір записується до невидимої книги, і, залежно від характеру її вчинку, у всьому світі сценарій життя переписується. так само змінюються між собою шестерінки годинника, коли ми переводимо стрілки на літній час, так міняється розклад руху поїздів, коли один із них спізнюється.
прикладів правдивості вищезазначеної тези в літературі є незліченна кількість. я б хотіла підтвердити свої аргументи ситуацією, яка склалась у соціально-побутовій поемі «катерина», написаній видатним українським поетом тарасом шевченком. там молода дівчина спокусилась на залицяння російського офіцера, і, як наслідок, народила від нього дитину. та, на жаль, чоловік не признав свого сина, і це стало ганьбою для усієї сім’ї катерини. народження її дитини вплинуло не тільки на життя дівчини, але й на існування оточуючих. таким чином, ганьба лягла на плечі батьків катерини, які глибоко засудили вчинок нещасної жінки, і вони вигнали її з рідного дому. пізніше наслідки того, що дівчина не змогла втриматись від спокуси, відобразились і на житті її сина, який був від народження приречений на нещасливе життя.
ще одним прикладом може поділитись сучасний кінематограф, а саме стрічка американських сценаристів і режисерів елдена хенсона, вільяма лі скотта та еріка штольца «ефект метелика». у цьому фантастичному психологічному трилері через життєві ситуації висвітлюється те, як світ може змінитись від маленьких дій людей, які навіть не підозрюють, що впливають на навколишнє середовище. показано варіанти розвитку подій, якби в певний момент часу людина вчинила по-іншому.
як відомо, найкращим вчителем для людини є життя. історичне минуле її предків — це книга, яка містить у собі незліченну кількість повчальних матеріалів. третій приклад, який я хочу для підтвердження своїх слів — це події дворічної давності в україні, пов’язані з ім’ям колишнього президента, віктора януковича, та його . сьогодні він переховується в росії за страшні злочини, вчинені перед українським народом. йому соромно й страшно приїхати на територію держави, яку він обкрадав роками. проте рано чи пізно справедлівсть відновиться, і він отримає належне за свої дії — адже кожна людина несе відповідальність за свої вчинки, як гласить тема твору.у висновку хотілося б зазначити, що я завжди вірила у те, що усі мої кроки мають свої наслідки, і що рано чи пізно мені доведеться за них відповідати. саме тому я намагаюсь чинити чесно й справедливо. я вірю, що зміни починаються з мене, а позитивний розвиток подій — з мого позитивного мислення.
Враз в класі запанувала тиша і вчителька усміхнулась. Написавши на дошці такі знайомі до болю слова "Моя рідна Україна", вона підійшла до дітей.
- У кожного з вас свої уявлення про наш край, про наші ліси, степи і ріки, про нашу мову і звичаї. Я вважаю, що кожен з вас має право висловити свою неповторну і важливу думку. Адже ви наше майбутнє.
Голос вчительки бринів, тремтячи, як колосок від вітру. І тільки тишина класу і безліч піднятих рук давали цьому колоску натхнення і розуміння, що він ріс і жив не даремно.
- Минулого року ми їздили з бабусею до санаторію і там при вході висіла табличка " Україна плекає про вас". Нам там дуже сподобалось, тому я вважаю, що Україна найкраща.
- А ми вчора ходили до зоопарку і я краєм вуха почув розмову двох дядьків, що на Україні багато лісів, полів, які принесуть їй в майбутньому користі, досить тільки їй розвинутися. Адже Україна така молода держава, яка достигнула успіху і добилась хорошого і вільного життя.
- А я коли хворіла, то про мене піклувалась вся родина. Ніхто не порушував мій спокій, ніхто не заважав мені, і навпаки всі мені старались догоджати. Тому я впевнена, що Україна - це країна хороших, турботливих і вірних людей, які завжди прийдуть на до
З очей вчительки полилися сльози, вона навіть не сподівалась на такі слова. А в голові продовжувала життя одна єдина думка " не даремно я прожила свій вік". А маленькі учні продовжували висловлювати свої думки навіть не замітивши на очах вчительки сльози радості.