ОТЧИЙ ДІМ
(1) Старенький, підсліпуватий, сутулуватий, іноді навіть горбатий, але рідний, до болю рідний отчий дім.
(2) Усе бачив він на своєму віку, все вистраждав і вистояв: він нездоланий, як та земля, на якій він стоїть.
(3) Він може десять раз погоріти дотла, але до¬сить якогось маленького паростка, як у нім знову теплиться життя.
(4) І знову підбілюють, підфарбову¬ють, причепурюють його, обсівають мальвами, огоро¬джують березовим тином або обносять лісою, і знову чистими вікнами він дивиться на сільську вулицю, в кінці якої ставлять та ставлять нові доми.
(5) Дуже старенький він і починає хилитися, а нового поста¬вити ні за що — його нишком підпирають дубовими стовпами з тильної сторони, і він знову стоїть напе¬рекір негодам.
(6) Навіть коли руйнують його, то дещо беруть із нього для нового дому: так батько щось передає синові, а син — своєму синові.
(7) Одні вмирають, інші народжуються, і на тому віками сто¬їть отчий дім, як пам'ятник тим, хто поселився в нім уперше.
(8) І нехай ви живете в кам'яних пала¬цах, нехай люстри сяють над вами, але якщо ви живете чесно і тому інколи буває вам трудно, то вам мило згадати осіннє бездоріжжя і той отчий дім, у якому починалось ваше життя.
(9) Від вас залежить, що залишите своїм дітям, але не ганьте свого батька за скупість: він мріяв залишити по собі кращу спад¬щину.
(10) Шануйте те, що він залишив, трудіться на більше і якщо не виходить вам жити в отчому домі (може, тісно, незручно там, а може, великі діла вер¬шите вдалині від нього), то хоч поїдьте, погляньте, провідайте те подвір'я, в якому пройшли ваші перші весни: це вам згодиться для серця і для душі, для щоденної праці, бо, крім шаноби до людей, до тих людей, які породили вас, ви більше нічого не ви¬несете з отчого дому.
(11) Може, за це я і люблю його.

А) Укажіть складні речення, у яких поєднано безсполучниковий та підрядний зв'язок.
Б) Укажіть складні речення з різними видами зв’язку.
В) Виділіть речення із сурядним та підрядним зв’язком.

Жити - це не лише дихати, а й діяти.

Дихати! Для когось навіть просто дихати – означає жити. Хіба ж немає у світі людей, яким природа залишила лише можливість фізичного існування, тобто, дуже обмежила їхні фізичні можливості? Звичайно, дихати - це дуже важливо, без цього неможливе життя, але життя в матеріальному сенсі. А ось в повноцінному розумінні жити - це не тільки дихати, але і знати заради чого живеш, і те, заради чого живеш,  берегти і примножувати. І все це можливе тільки у стані активній дії.

Давайте згадаємо про таку красу природи як рослини, про їхні квіточки, листочки... Ось вони дихають, живуть, ростуть і око радують. Проте... Людина не може порівняти життя рослини з повноцінним людським життям. Адже з квіткою все зрозуміло заздалегідь, виросла, розцвіла, і таких квітів безліч, і нова квітка з'явиться, і все піде по новому циклу. Але в житті кожної нової людини не може бути загального алгоритму, людина не може жити як рослина, їй треба щось ще, крім дихання - рух, розвиток, дії, почуття і емоції.

Діяти! Це найбільш життєве слово, і тільки у дії можна повністю відчути смак життя, відчути себе частиною Людства, а не простим шматочком мозаїки.

Жити - це не просто радіти кожній миті, а радіти разом, бути чиєюсь радістю і допомагати радіти іншим.  

Жити - це не просто удосконалити, зробити себе, але ще і зробити витвір з себе. Пам”ятаєте, як у Джека Лондона працював над собою його улюблений герой Мартин Іден? Адже він міг просто жити таким, яким він був народжений. Але його девізом було: якщо тобі важко, значить, ти йдеш правильним шляхом. Але ця людина прагнула самовдосконалення і багато чого досягла на цьому шляху. І не його провина, що життя закінчилося так трагічно, це не привід, щоб скласти руки і нічого не робити, йому просто не пощастило з любов”ю, але це окрема субстанція, де від героя майже нічого не залежало.  

У світі немає нічого руйнівнішого, нестерпніого за бездіяльність і очікування. Втілюйте свої мрії в реальність, працюйте над ідеями. «Умій жити і тоді, коли життя стає нестерпним», - сказав видатний письменник М. Островський. Він, багато років прикутий до ліжка тяжкою хворобою,  був прикладом саме такого життя.  

Є люди, які докладають неймовірних зусиль, щоб не просто дихати, а жити повним життям. Можливо досягти всього, треба лише мати мету і йти до неї. Це повинно надихати нас усіх на перемоги і звершення.  

Є правило: Щоб відрізнити прийменник від префікса в словах типу на горі і нагорі, треба вставити в них прикметник. Якщо зміст висловлювання дозволяє це зробити, то перед нами прийменник, який пишеться окремо , якщо ні - перед нами префікс, який пишеться разом.

Ось речення:

1) На горі було видно руїни старої башти. 

Вони пірнали небезпечно глибоко, і тільки бульбашки, що лопалися нагорі, свідчили про те, що десь там знаходиться жива істота.

2)Сонце тепло пригрівало мене збоку.

Візникова спина сонно хиталась з боку на бік.

З)Я довгодивилась услід відбуваючого потяга.

Він йшов за мною слід  у слід.