ответить на во очень Пунктуаційну помилку допущено у реченні : А Він не міг спати од того галасу: лежав із розплющеними очима і уявляв, що попав пекло. Б Вогні палають, розростаються- од них іде тепло і зогріває його, розпалює йому кров. В Иому зсунулася пов'язка з рани, і він ніяк не міг дати собі ради з нею, йому ніяк не вдавалося зав'язати її Г Яким щохвилі виходив на двір, вдивлявся в темряву, прислухався, як виє хуртовина, недаремне сподіваючись побачити Василька, почути його голос.
Твір «Подорож моєї мрії»
Побачити світ - мрія кожної людини. Скільки всього нового і прекрасного таїть у собі наша планета. Скільки в світі країн - стільки і незвіданих далей, доріг та відкриттів. Когось вабить неторкана людиною природа, а хтось хоче побувати в галасливому мегаполісі з хмарочосами й мільйонами людей, комусь хочеться відкрити таємниці багатовікових замків та палаців, а хтось мріє про тепле сонце на морському узбережжі.
Кожна культура унікальна і містить у собі звичаї та традиції, відкривши які ми зможемо ближче пізнати інших людей. І все це манить і зачаровує, притягує нас. Розвинена система транспорту дозволяє долати величезні відстані за лічені години. Весь світ відкритий людині, і подорожі перестали бути важкою справою для всіх нас. Але для цього необов'язково далеко їхати, можна зробити пішу прогулянку навіть по рідному місту і дізнатися багато цікавого і непомітного на перший погляд. Наступним кроком може стати поїздка в інші міста нашої країни, з багатою історією та архітектурою. І так, поступово, ми побачимо і дізнаємося багато нового, відчуємо різноманітність і красу життя.
ответ, проверенный экспертом
4,0/5
107
Пеппер
главный мозг
21.9 тыс. ответов
8.8 млн пользователей, получивших
Вам не здається, що з мовленням та екологією у нас одні й ті самі проблеми? Обидва поняття потребують очистки від того, бруду, що накопичувався багатьма роками.
Не знаю, як вам, але мені видається досить дивною і нез`ясовною одна річ, яка просто лізе в очі, точніше, у вуха, але роками залишається поза увагою суспільства у нашій країні. Це правильна мова.
Ось дивіться. У Бернарда Шоу, в його п`єсі «Пігмаліон», головна героїня Еліза Дулітл жила за часів королеви Вікторії і отримала, як усі діти з бідних родин Англії, в найкращому разі, початкову освіту, тобто, вміла читати та рахувати гроші. Вона виросла у передмісті Лондона, де всі люди говорили на своєрідній мові – кокні, яку часто взагалі не могли зрозуміти жителі інших районів цього велетенського міста. І для людей з привілейованих верств суспільства ця мова здавалася нестерпно огидною, неприпустимою, грубою, викликала подив та глузування.
Еліза майже ніякої освіти не мала, але навіть вона розуміла, що, не навчившися правильно вимовляти слова і будувати речення, ніколи не зможеш піднятися вище свого жалюгідного оточення, не зможеш розпочати свою праву, не зможеш забезпечити собі гідне життя. Але вона опинилася в потрібному місці у потрібний час, і тут їй трапився професор Хіггінс.
Що ж до українців, то вони вважають себе культурними та освіченими людьми, всі мають не просто шкільну освіту, а університетську, та ще й не одну. На кожному кроці у великих містах розташовані навчальні заклади, де людей вчать, вчать, вчать … рідної мови. І що, як кажуть, у сухому залишку?
Нічого. Як і 100 років тому, правильною мовою говорять одиниці, як-от, наприклад, я. Інші вдовольняються тією мовою, яку зроду чули у себе вдома: дехто – суржиком, дехто – галицьким діалектом, гварою. Багато людей говорять досить правильною російською мовою.
Як досконале знання мови впливає на суспільний стан та ділову успішність українця? За моїми власними ніяк. Щоб це зрозуміти, достатньо лише на півгодинки увімкнути телевізор. За цей час ви почуєте від дикторів, ведучих, від просто людей, від високоповажних людей, в тому числі – бізнесменів і депутатів парламенту стільки словесного бруду, що вам стане соромно за стан освіти, вихованості, обізнаності людей щодо їхньої мови. Складається враження, що їм не подобається мова, якою вони змушені говорити, що її насаджують штучно, примушують говорити мовою, на якій вони не думають, якою не володіють.
Я хочу сказати, що в нашій країні, на відміну від Англії 19 сторіччя, знання, а точніше незнання мови не є запорукою «успішного життя», тобто, можна стати заможним і щасливим, користуватися високим становищем та мати імідж поважної особи, не маючи навіть достатнього словникового запасу.
«Поговори трохи, і я скажу, хто ти», - жартують філологи. І справді, хто ти є насправді – про це скаже твоя мова.