Підібіріть відповідні слова Місцевість біля Карпат - Невеликий мороз - Дуже поганий - Посадка на землю — Дуже високий - Повернення птахів - Напружувати слух, намагатись щось почути - Дуже глибокий - Край біля моря -
Кожна людина в світі прагне до того, аби до неї ставилися справедливо. Ми хочемо, щоб наші здібності цінували, щоб наші дії та старання було винагороджено. І також ми усвідомлюємо, що за погані вчинки нас хвалити не будуть. Десь глибоко у свідомості кожної людини лежить розуміння того, що за добро варто платити добром, а зло має бути покараним. Отак в загальних рисах ми розуміємо поняття справедливість. Якби все так і було в житті, то людині було б легко вибирати правильний шлях до своєї мети.
Проте в дійсності ми часто стикаємося з тим, що життя несправедливе. Усі ми різні – за зовнішністю, характером, вдачею. Комусь пощастило,і він від природи гарний та здоровий, а хтось інший ні. І звичайно, йому це видається несправедливим. Хтось важко працює та все одно живе бідно, а хтось здобуває багатство нечесним Часто ми не отримуємо вдячності за добрі вчинки – хіба це справедливо?
Протягом багатьох віків у суспільстві зберігається соціальна несправедливість, часто люди зазнають утисків та переслідувань за свої погляди. Історія нашого народу – яскравий тому приклад. Зараз здається, що «справедливість» легко купити за гроші. Усе це створює сумну картину та підводить нас до невтішного висновку про те, що справедливості в світі немає.
Та все ж на мою думку, наш світ – не світ хаосу, і справедливість існує. Вона не така щоб вкласти її у певну формулу. Як на мене, то справедливість найближче до «золотого правила» - ставитися до інших так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе. Не треба робити тих речей, які по відношенню до себе ми вважаємо неприйнятними. Бо ми не можемо відповідати за дії всіх інших людей в світі та чекати від них безумовно справедливого ставлення до себе, проте ми можемо самі – кожен з нас – ставитися зі справедливістю до інших. Бути уважними до близьких, не чинити кривди, не будувати свого щастя на нещасті інших, відкривати свої таланти всупереч усім негараздам та йти до своєї мети, не шкодячи іншим.
„Моєю першою книгою була казка „Івасик-Телесик”, але, якщо пригадати краще, то й „Червона шапочка” і „Колобок”. Казки в дитинстві мені читали і розповідали прабабуся і бабуся. І розповіді казок у прабабусі були наче мікс з трьох вище приведених казок. Пізніше я сама стала читати „Кобзар” і майже вивчила одну мою найулюбленішу поему „Княгиня”. Потім була дуже цікава повість „Кайдашева сім”я”! Читала я її, мабуть, разів три, так вона мені сподобалась. Наступною книгою, якою я захопилась – були „Міфи Давньої Греції”, які знала, як свої п”ять пальців. Але найулюбленішими книгами в мене стали ( та і є) книги про вампірів, такі, як : „Збірка про Снокі Стакхаус” (12 книг) Шарлін Харріс, Ф.К. Каст „Про Зої Редбред” (7 книг), „Збірка про Аніту Блейк” – автор Лорел Гамільтон (я прочитала 12, але ще залишилось 10 книг з цієї серії), Стефані Маєр (6 книг „Сутінки”, „Душа” та ін.) Усі ці книги я прочитала (читаю) у електронному варіанті. Проте, мені більше подобається читати паперові книги. Я обожнюю читати те, що мені подобається. Телебачення я дивлюсь не так часто, як читаю Напередодні я закінчила читати „Сни Інкуба” (12 книг із серії Аніт Блейк) і почала 13 книгу з цієї сері „Мака”.
У нас вдома є бібліотека, проте вона переважно складається з медичних книг. Тому в мене є досить велика електронна бібліотека ( сто, якщо не більше книг).
Читаючи книги, я відпочиваю, поринаю у новий світ пригод і містики. Тому це і моє улюблене заняття.
Кожна людина в світі прагне до того, аби до неї ставилися справедливо. Ми хочемо, щоб наші здібності цінували, щоб наші дії та старання було винагороджено. І також ми усвідомлюємо, що за погані вчинки нас хвалити не будуть. Десь глибоко у свідомості кожної людини лежить розуміння того, що за добро варто платити добром, а зло має бути покараним. Отак в загальних рисах ми розуміємо поняття справедливість. Якби все так і було в житті, то людині було б легко вибирати правильний шлях до своєї мети.
Проте в дійсності ми часто стикаємося з тим, що життя несправедливе. Усі ми різні – за зовнішністю, характером, вдачею. Комусь пощастило,і він від природи гарний та здоровий, а хтось інший ні. І звичайно, йому це видається несправедливим. Хтось важко працює та все одно живе бідно, а хтось здобуває багатство нечесним Часто ми не отримуємо вдячності за добрі вчинки – хіба це справедливо?
Протягом багатьох віків у суспільстві зберігається соціальна несправедливість, часто люди зазнають утисків та переслідувань за свої погляди. Історія нашого народу – яскравий тому приклад. Зараз здається, що «справедливість» легко купити за гроші. Усе це створює сумну картину та підводить нас до невтішного висновку про те, що справедливості в світі немає.
Та все ж на мою думку, наш світ – не світ хаосу, і справедливість існує. Вона не така щоб вкласти її у певну формулу. Як на мене, то справедливість найближче до «золотого правила» - ставитися до інших так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе. Не треба робити тих речей, які по відношенню до себе ми вважаємо неприйнятними. Бо ми не можемо відповідати за дії всіх інших людей в світі та чекати від них безумовно справедливого ставлення до себе, проте ми можемо самі – кожен з нас – ставитися зі справедливістю до інших. Бути уважними до близьких, не чинити кривди, не будувати свого щастя на нещасті інших, відкривати свої таланти всупереч усім негараздам та йти до своєї мети, не шкодячи іншим.
„Моєю першою книгою була казка „Івасик-Телесик”, але, якщо пригадати краще, то й „Червона шапочка” і „Колобок”. Казки в дитинстві мені читали і розповідали прабабуся і бабуся. І розповіді казок у прабабусі були наче мікс з трьох вище приведених казок. Пізніше я сама стала читати „Кобзар” і майже вивчила одну мою найулюбленішу поему „Княгиня”. Потім була дуже цікава повість „Кайдашева сім”я”! Читала я її, мабуть, разів три, так вона мені сподобалась. Наступною книгою, якою я захопилась – були „Міфи Давньої Греції”, які знала, як свої п”ять пальців. Але найулюбленішими книгами в мене стали ( та і є) книги про вампірів, такі, як : „Збірка про Снокі Стакхаус” (12 книг) Шарлін Харріс, Ф.К. Каст „Про Зої Редбред” (7 книг), „Збірка про Аніту Блейк” – автор Лорел Гамільтон (я прочитала 12, але ще залишилось 10 книг з цієї серії), Стефані Маєр (6 книг „Сутінки”, „Душа” та ін.) Усі ці книги я прочитала (читаю) у електронному варіанті. Проте, мені більше подобається читати паперові книги. Я обожнюю читати те, що мені подобається. Телебачення я дивлюсь не так часто, як читаю Напередодні я закінчила читати „Сни Інкуба” (12 книг із серії Аніт Блейк) і почала 13 книгу з цієї сері „Мака”.
У нас вдома є бібліотека, проте вона переважно складається з медичних книг. Тому в мене є досить велика електронна бібліотека ( сто, якщо не більше книг).
Читаючи книги, я відпочиваю, поринаю у новий світ пригод і містики. Тому це і моє улюблене заняття.