Мені дуже подобається байка Г. Сковороди "Голова і Тулуб". У ній письменник порівнює людей, які вихваляються зовнішнім, та тих, хто збагнув неоціненність та важливість внутрішнього світу людини. Пихатий Тулуб вихваляється перед Головою своєю одежею, своїми розмірами і своїм нібито важливим значенням, тоді як Голова розуміє (на те вона й голова!), що одяг та пиха не роблять людину людиною. Як казали давні римляни, борода не створює філософа. Тобто зовнішні риси не варто ставити вище за внутрішні, духовні. Цікавою видалась мені і байка "Жайворонки", схожа за проблематикою. Досвідчений Жайворонок каже: "Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає..." Про значення титулів (точніше майже повну відсутність того значення) розповідає нам байка "Олениця та Кабан", у якій Кабан став бароном, проте залишився "свинею" — як в прямому, так і в переносному значенні... Прекрасну філософську ідею сродної праці Г. Сковорода висловив і у байці "Бджола та Шершень"
До появи байок Г. Сковороди в тогочасній українській літературі байки існували лише як елемент інших великих творів. Григорій Сковорода створив настільки яскраві приклади цього жанру, що їх самобутність не викликала жодного сумніву! У своїх байках Сковорода алегорично висловлює основні ідеї своєї філософії: ідею сродної праці, необхідність цінувати духовне вище за матеріальне, ідею самопізнання та духовного вдосконалення людини, роздуми над проблемами виховання та самої сутності людського життя. Це такі важливі питання! Як же філософ зміг втілити їх в такому, на перший погляд, розважальному жанрі, як байка? Насамперед він майстерно добирав сюжети для своїх байок. В образах тварин, птахів, рослин ми одразу ж впізнаємо певні риси людської вдачі, певні типи людей. Тому читач отримує одразу "два в одному": і цікавий сюжет, і повчальний зміст. Для досягнення більшого виховного ефекту Г. Сковорода ділить байку на дві частини: в одній він викладає сюжет, у другій — мораль до цього сюжету, пояснення та підтвердження тих думок, що вже самі на в уважного читача. Повчальну частину сам письменник назвав "сила". І дійсно, байки Сковороди мають надзвичайну силу: силу очищувати людей, змінювати на краще їхні душі, виправляти їхні життєві принципи...
Тема: сполучники є сполучники сурядності та підрядності. в свою чергу сполучники сурядності діляться на *єднальні ( і, та , і...і... ані...ані... ) *протиставні (а, але, проте, зате) *розділові (або, чи, хоч, чи...чи, хоч...хоч) сполучникі підрядності поділяються на: *часові (коли, як, доки, перед тим як) *причинові (бо, тому що, через те що) *мети (щоб, для того щоб, аби) *умовні (як, якщо, якби, коли б) *допустові (хоч, дарма що, хай) *порівняльні (як, наче, неначе, мов, мовби) *з"ясувальні (що, щоб, як) *наслідкові (так що)
зате (але) - Взимку холодно, зате(але) комарі не кусають.(спол) за те сварилась на Миколу мати, що той шкоди наробив.(однозвучні слова) я теж (також) дотримуюсь такої думки.(сполучник) він говорив те ж, що й інші свідки.(однозвучні слова) якби ви знали, паничі!(сполучник) як би там не було, але він все одно виконав д/з.(однозвучні слова) марічка чекала подругу, щоб разом піти гуляти. (сполучник) що б він не робив - все у нього виходило( однозвучні слова)
Объяснение:
Мені дуже подобається байка Г. Сковороди "Голова і Тулуб". У ній письменник порівнює людей, які вихваляються зовнішнім, та тих, хто збагнув неоціненність та важливість внутрішнього світу людини. Пихатий Тулуб вихваляється перед Головою своєю одежею, своїми розмірами і своїм нібито важливим значенням, тоді як Голова розуміє (на те вона й голова!), що одяг та пиха не роблять людину людиною. Як казали давні римляни, борода не створює філософа. Тобто зовнішні риси не варто ставити вище за внутрішні, духовні. Цікавою видалась мені і байка "Жайворонки", схожа за проблематикою. Досвідчений Жайворонок каже: "Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає..." Про значення титулів (точніше майже повну відсутність того значення) розповідає нам байка "Олениця та Кабан", у якій Кабан став бароном, проте залишився "свинею" — як в прямому, так і в переносному значенні... Прекрасну філософську ідею сродної праці Г. Сковорода висловив і у байці "Бджола та Шершень"
До появи байок Г. Сковороди в тогочасній українській літературі байки існували лише як елемент інших великих творів. Григорій Сковорода створив настільки яскраві приклади цього жанру, що їх самобутність не викликала жодного сумніву! У своїх байках Сковорода алегорично висловлює основні ідеї своєї філософії: ідею сродної праці, необхідність цінувати духовне вище за матеріальне, ідею самопізнання та духовного вдосконалення людини, роздуми над проблемами виховання та самої сутності людського життя. Це такі важливі питання! Як же філософ зміг втілити їх в такому, на перший погляд, розважальному жанрі, як байка? Насамперед він майстерно добирав сюжети для своїх байок. В образах тварин, птахів, рослин ми одразу ж впізнаємо певні риси людської вдачі, певні типи людей. Тому читач отримує одразу "два в одному": і цікавий сюжет, і повчальний зміст. Для досягнення більшого виховного ефекту Г. Сковорода ділить байку на дві частини: в одній він викладає сюжет, у другій — мораль до цього сюжету, пояснення та підтвердження тих думок, що вже самі на в уважного читача. Повчальну частину сам письменник назвав "сила". І дійсно, байки Сковороди мають надзвичайну силу: силу очищувати людей, змінювати на краще їхні душі, виправляти їхні життєві принципи...
є сполучники сурядності та підрядності.
в свою чергу сполучники сурядності діляться на
*єднальні ( і, та , і...і... ані...ані... )
*протиставні (а, але, проте, зате)
*розділові (або, чи, хоч, чи...чи, хоч...хоч)
сполучникі підрядності поділяються на:
*часові (коли, як, доки, перед тим як)
*причинові (бо, тому що, через те що)
*мети (щоб, для того щоб, аби)
*умовні (як, якщо, якби, коли б)
*допустові (хоч, дарма що, хай)
*порівняльні (як, наче, неначе, мов, мовби)
*з"ясувальні (що, щоб, як)
*наслідкові (так що)
зате (але) - Взимку холодно, зате(але) комарі не кусають.(спол)
за те сварилась на Миколу мати, що той шкоди наробив.(однозвучні слова)
я теж (також) дотримуюсь такої думки.(сполучник)
він говорив те ж, що й інші свідки.(однозвучні слова)
якби ви знали, паничі!(сполучник)
як би там не було, але він все одно виконав д/з.(однозвучні слова)
марічка чекала подругу, щоб разом піти гуляти. (сполучник)
що б він не робив - все у нього виходило( однозвучні слова)