Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився —і цю мить уже не повернеш. Идеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важливо намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змінити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили так і не вибачилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з батьками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. I це не обов'язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі високу оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. I так само iснують ситуації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не прийшов на до , посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю.
Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обрати професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходити повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.
- Привіт Алісо. Дякую,тебе також. До речі осінь - це моя найулюбленіша пора року.
- Невже,а чому вона тобі так подобається?
- Все навколо змінює барви,земля вкривається золотим покривалом листя,в холодні дні,можна сісти біля вікна з чашкою чаю,і вдивлятися в цей чудовий пейзаж.
- Ого! Я ніколи б так гарно не описала цю дивовижну пору року.
- А тобі подобається ця пора?
- Зараз я зрозуміла всю красу осені,тому так. Я її завжди вважала сірою порою,невеселою.
- Оце так! Ну якщо ти також полюбила осінь,то пропоную сходити до ставка,ти не уявляєш,який він зараз прекрасний.
- О це чудова ідея,я з радістю піду.
- Там ще досі не полетіли дикі качки,ти побачиш як вони граються з листочками,які падають з дерев.Осінь не так вже й сумна пора.
- Так ти права,я помилялася. Я чула там ще є білочки,осінню їх там часто можна побачити. Білки це моя улюблена звіринка,яка я щаслива,що піду туди.
- Я також,ну тоді чому ми ще не там,нумо вирушати.
Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився —і цю мить уже не повернеш. Идеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важливо намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змінити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили так і не вибачилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з батьками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. I це не обов'язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі високу оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. I так само iснують ситуації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не прийшов на до , посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю.
Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обрати професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходити повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.
- Привіт,Олено.З першим вересня тебе.
- Привіт Алісо. Дякую,тебе також. До речі осінь - це моя найулюбленіша пора року.
- Невже,а чому вона тобі так подобається?
- Все навколо змінює барви,земля вкривається золотим покривалом листя,в холодні дні,можна сісти біля вікна з чашкою чаю,і вдивлятися в цей чудовий пейзаж.
- Ого! Я ніколи б так гарно не описала цю дивовижну пору року.
- А тобі подобається ця пора?
- Зараз я зрозуміла всю красу осені,тому так. Я її завжди вважала сірою порою,невеселою.
- Оце так! Ну якщо ти також полюбила осінь,то пропоную сходити до ставка,ти не уявляєш,який він зараз прекрасний.
- О це чудова ідея,я з радістю піду.
- Там ще досі не полетіли дикі качки,ти побачиш як вони граються з листочками,які падають з дерев.Осінь не так вже й сумна пора.
- Так ти права,я помилялася. Я чула там ще є білочки,осінню їх там часто можна побачити. Білки це моя улюблена звіринка,яка я щаслива,що піду туди.
- Я також,ну тоді чому ми ще не там,нумо вирушати.