Рідний край неповторний, незабутній. Навіть, коли він залишається далеко позаду, за морями та океанами, спогади про нього не втихають ніколи. І кожної ночі, мій дім прикликає мене уві сні та знов оживляє найдорожчі мені краєвиди. Зелене листя старезних дубів величаво шелестить, потривожене вітром, а давні ялини синіють вдалині. Золотаве колосся хитається, гнеться до землі, сповнене відбірних зерняток. Безкрайні поля кольоровими клаптиками розстелилися навколо. Куди не глянь, повсюди буяє життя, нескорене та вічне. Таку красу неможливо забути. Неможливо і не потрібно.
2. Подаю(1-а особа, одн), б'є(3-я особа, одн), оре(3-я особа, одн), добува(3-я особа, одн), зеленить(3-я особа, одн),
3. Сміються(3-я особа, мн), шумлять(3-я особа, мн), цвітуть(3-я особа, мн), ростуть(3-я особа, мн), гудуть(3-я особа, мн),
4. Лазив(чол.рід., одн), сниться(3-я особа, одн),
5.служила(1-а особа, одн), полюбила(1-а особа, одн),
6.Любимо(1-а особа, мн), перейшла(жін. рід, одн), тісне(3-я особа, одн),
7. Кружляють(3-я особа, мн), пахнуть(3-я особа, мн),
8.Топлять(3-я особа, мн), стоять(3-я особа, мн), веселять(3-я особа, мн)
Не знаю, який автор та яка вправа, але ось опис.
Рідний край неповторний, незабутній. Навіть, коли він залишається далеко позаду, за морями та океанами, спогади про нього не втихають ніколи. І кожної ночі, мій дім прикликає мене уві сні та знов оживляє найдорожчі мені краєвиди. Зелене листя старезних дубів величаво шелестить, потривожене вітром, а давні ялини синіють вдалині. Золотаве колосся хитається, гнеться до землі, сповнене відбірних зерняток. Безкрайні поля кольоровими клаптиками розстелилися навколо. Куди не глянь, повсюди буяє життя, нескорене та вічне. Таку красу неможливо забути. Неможливо і не потрібно.