Про естетику українців можна говорити довго та захопливо, але я вирішила розповісти про одне та дещо цікаве.
Розглядаючи картини на яких було звичайне життя українців, я все частіше почала помічати, що саме більше на українських картинах було зображено українські хати і родини, які в них мешкають.
Розмірковуючи я дійшла до одної цікавої думки - естетика була у побуті української родини.
З самого раннього дитинства треба починати виховувати дитину, і тут, сім'я відіграє неабияку роль.
Родинне виховання формувались на грунті великої поваги до народу, його традицій, звичаїв, побуту. Це можна замітити, на прикладі біленької хатини, яка в сучасному світі все дедалі більше віддаляється від нас, вона як і людина, може бути пихата й засмучена, весела й сумна, вона вміє плакати і радіти. Все залежить від того, яка родина в ній мешкає і це передає естетику та красу українського народу.
Біла хатина завжди означала що вона гарна і чиста, адже а народі казали, що біла барва - це символ чистоти, морального здоров'я, душевної краси. В хаті стояла піч, яка була "центром життя і душа хатини". Вважалося - де тепло, там і добро, там злагода в сім'ї та забезпеченість родини.
Отже, балакати про вишиванку, вишиті рушники, мову та їжу можна балакати багато, але на мою думку біла хатина була самою головною естетикою українців.
Писала про побут українців.
Объяснение:
Про естетику українців можна говорити довго та захопливо, але я вирішила розповісти про одне та дещо цікаве.
Розглядаючи картини на яких було звичайне життя українців, я все частіше почала помічати, що саме більше на українських картинах було зображено українські хати і родини, які в них мешкають.
Розмірковуючи я дійшла до одної цікавої думки - естетика була у побуті української родини.
З самого раннього дитинства треба починати виховувати дитину, і тут, сім'я відіграє неабияку роль.
Родинне виховання формувались на грунті великої поваги до народу, його традицій, звичаїв, побуту. Це можна замітити, на прикладі біленької хатини, яка в сучасному світі все дедалі більше віддаляється від нас, вона як і людина, може бути пихата й засмучена, весела й сумна, вона вміє плакати і радіти. Все залежить від того, яка родина в ній мешкає і це передає естетику та красу українського народу.
Біла хатина завжди означала що вона гарна і чиста, адже а народі казали, що біла барва - це символ чистоти, морального здоров'я, душевної краси. В хаті стояла піч, яка була "центром життя і душа хатини". Вважалося - де тепло, там і добро, там злагода в сім'ї та забезпеченість родини.
Отже, балакати про вишиванку, вишиті рушники, мову та їжу можна балакати багато, але на мою думку біла хатина була самою головною естетикою українців.
Я з тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї, де з дня народження мен і співали солов'ї.
Речення складне, підрядне, означальне, з однорідною підрядністю, складається з 3 частин.
[ ], (де), (де) - від квадратних дужок дві стрілочки до круглих, питання "яких?"
1. Я з тих країв - речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, неповне, поширене, неускладнене.
Я (підмет) з тих (означення) країв (обставина)
Я (займ) з (прийм) тих (займ) країв (ім)
2. Де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї - речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, ускладне однорідними присудками.
Де над Дніпром (обставина) цвітуть, шумлять присудок) гаї (підмет)
Де (спол.), над (прийменник) Дніпром (ім) цвітуть (дієсл), шумлять (дієсл), гаї (ім)
3. Де з дня народження мені співали солов"ї. - Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
Де з дня народження (обставина) мені (додаток) співали (присудок) солов"ї (підмет)
Де (спол.) з (прийм.) дня (ім) народження (ім) мені (займ) співали (дієсл.) солов"ї (ім)
Объяснение: