Якось теплим вересневим днем ми з друзями ходили до лісу. Припікало гаряче сонечко. Над нами світилося прозоре й чисте блакитне небо. Від подиху легенького вітерця шелестіло жовтогаряче листя.
Ліс стояв урочистий. Сонячні промінці падали на листя, створюючи гармонійну й святкову атмосферу.
Ми дуже старанно шукали грибів, але не знайшли їх. Мабуть, з причини того, що довго не було дощу й земля потріскалася та пересохла.
Скоро ми натрапили на кущі, які рясніли горіхами. Ми взялися збирати горіхи зі справжнім завзяттям. На жаль, ми не помітили, що за лісом причаїлася небезпека.
Страшний вітер налетів зненацька. Дерева захиталися. Вогняна сліпуча блискавка розітнула хмари. Ми розгубилися: бігти додому далеко, а лишатися в лісі небезпечно. Дощ полився, як із відра. Вітер шаленів у верхівках дерев. Здавалося, що майже останній осінній грозі не буде кінця.
Ми дочекалися. Вітер вгамувався. Дощ ущух. Ми були мокрі до останньої нитки. Зате як радісно було нам іти по розмоклій землі, несучи повні кошики справжніх лісових горіхів.
ответ: ,, Гармонія людини як велика духовна цінність,, б'є
З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру.
У житті трапляється так, що природа дає нам дуже цінні уроки виживання і боротьби зі стихією. Людина вже давно віддалився від природи, і перетинається з нею лише маленькими уривками, у вигляді домашніх тварин або рослин. Вчені давно зрозуміли, що природа – це головне джерело здоров'я, життя, і історії походження людини. Дружить з природою дуже важливо і корисно, тому що лише вона, при грамотному погляді на неї, здатна навчити як жити так, щоб залишатися якомога довше здоровим і молодим.
Справа в тому, що людина постійно витрачає ресурси планети, які рік від року виснажуються все сильніше і сильніше. Багато лісу зазнали вирубці з-за того, що людина освоїв деревину як матеріал для виготовлення багатьох речей, багато болота осушились, з-за того, що людина прагнув их засіяти культурами, щоб прокормить себе самого. Деякі тварини були приручені, а деякі і зовсім прижилися настільки, що фактично вже є членами сімей, як коти чи собаки.
,,Земле барвінкова, дай мені здоров'я,,
Вже давно стало зрозуміло, що довкілл потребує нашого захисту. Але чомусь люди поступово знищують природу і ставляться до неї як споживачі. А щозалишиться після нас майбутнім поколінням, яким теж хотілося б жити на “барвінковій землі” і мати міцне здоров’я? Нічого доброго, тому треба докласти всіх можливих зусиль і врятувати природу. Як? Кожен має змінюватися. Якщо ви влаштували пікнік, то після його завершення, поприбирайте після себе усе сміття. Не забруднюйте водойми. Намагайтеся якомога менше використовувати сильнодіючі миючі засоби. Поліетиленовими пакетами користуються в усіх країнах, але, перілж їх розпаду в природі займає 100 – 200 років. Тому краще такі пакети замінити текстильними сумками. Захист природного середовища розпочинається з нашої свідомості, з нашого будинку, з нашої квартири. Тому заощаджуйте електрику; в масштабах країни це до закрити бодай одну електростанцію.
Якось теплим вересневим днем ми з друзями ходили до лісу. Припікало гаряче сонечко. Над нами світилося прозоре й чисте блакитне небо. Від подиху легенького вітерця шелестіло жовтогаряче листя.
Ліс стояв урочистий. Сонячні промінці падали на листя, створюючи гармонійну й святкову атмосферу.
Ми дуже старанно шукали грибів, але не знайшли їх. Мабуть, з причини того, що довго не було дощу й земля потріскалася та пересохла.
Скоро ми натрапили на кущі, які рясніли горіхами. Ми взялися збирати горіхи зі справжнім завзяттям. На жаль, ми не помітили, що за лісом причаїлася небезпека.
Страшний вітер налетів зненацька. Дерева захиталися. Вогняна сліпуча блискавка розітнула хмари. Ми розгубилися: бігти додому далеко, а лишатися в лісі небезпечно. Дощ полився, як із відра. Вітер шаленів у верхівках дерев. Здавалося, що майже останній осінній грозі не буде кінця.
Ми дочекалися. Вітер вгамувався. Дощ ущух. Ми були мокрі до останньої нитки. Зате як радісно було нам іти по розмоклій землі, несучи повні кошики справжніх лісових горіхів.
ответ: ,, Гармонія людини як велика духовна цінність,, б'є
З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру.
У житті трапляється так, що природа дає нам дуже цінні уроки виживання і боротьби зі стихією. Людина вже давно віддалився від природи, і перетинається з нею лише маленькими уривками, у вигляді домашніх тварин або рослин. Вчені давно зрозуміли, що природа – це головне джерело здоров'я, життя, і історії походження людини. Дружить з природою дуже важливо і корисно, тому що лише вона, при грамотному погляді на неї, здатна навчити як жити так, щоб залишатися якомога довше здоровим і молодим.
Справа в тому, що людина постійно витрачає ресурси планети, які рік від року виснажуються все сильніше і сильніше. Багато лісу зазнали вирубці з-за того, що людина освоїв деревину як матеріал для виготовлення багатьох речей, багато болота осушились, з-за того, що людина прагнув их засіяти культурами, щоб прокормить себе самого. Деякі тварини були приручені, а деякі і зовсім прижилися настільки, що фактично вже є членами сімей, як коти чи собаки.
,,Земле барвінкова, дай мені здоров'я,,
Вже давно стало зрозуміло, що довкілл потребує нашого захисту. Але чомусь люди поступово знищують природу і ставляться до неї як споживачі. А щозалишиться після нас майбутнім поколінням, яким теж хотілося б жити на “барвінковій землі” і мати міцне здоров’я? Нічого доброго, тому треба докласти всіх можливих зусиль і врятувати природу. Як? Кожен має змінюватися. Якщо ви влаштували пікнік, то після його завершення, поприбирайте після себе усе сміття. Не забруднюйте водойми. Намагайтеся якомога менше використовувати сильнодіючі миючі засоби. Поліетиленовими пакетами користуються в усіх країнах, але, перілж їх розпаду в природі займає 100 – 200 років. Тому краще такі пакети замінити текстильними сумками. Захист природного середовища розпочинається з нашої свідомості, з нашого будинку, з нашої квартири. Тому заощаджуйте електрику; в масштабах країни це до закрити бодай одну електростанцію.
Объяснение: