Підкресліть граматичні основи, назвіть головне і підрядне речення. Розставте розділові знаки.
1. І миті жодної не можна повернути щоб заново по-іншому прожить (В.Симоненко). 2. Зерно в землю теж кладуть щоб воно воскресло в житі (Б.Олійник). 3. Я хочу щоб до наступної ери з кожного сьогоднішнього злочину не виросло завтрашніх двісті (Л.Костенко). 4. Той хто хоче хвилювати зворушувати тлювати серця читачів повинен сам бути схвильованим і зворушеним (З журн.). 5. Блажен хто жертву вміє нести за рідний край свій за народ (І.Огієнко). 6. Не можу пригадать кого я ждав на вулиці старого міста (Т.Осьмачка). 7. Ніхто не зуміє примусити людину дослухатись до чиїхось слів коли вони того не варті (В.Собко). 8. Я люблю коли буває осінню пахне яблуками в хаті (А.Малишко). 9. Коли зробиш кому бодай маленьке добро як стає на душі легко чисто (О.Гончар). 10. Які пишні села в цім краї бувають весною коли зацвітуть садки! (І.Нечуй-Ле¬вицький). 11. Благословенна будь же ти хвилино коли почула я дитячий крик (Л.Костенко). 12. Сонце стояло високо й світило так що майже ніде у дворі не було тіні (Марко Вовчок). 13. Хлопці вийшли до села з заходу так що тепер їм не було чого боятись (Г.Тютюнник). 14. Повела житами стежка неширока в поле де тополя мріє одинока (В.Симоненко). 15. Там поча¬лись мої дороги над рідним гомоном води де на піску маленькі ноги лишали мокрії сліди (В.Сосюра). 16. Де б я не був а все думками лечу в Донеччину свою (В.Сосюра). 17. Кажуть що вночі на передмістя осінь приблукала з хуторів (Є.Плужник). 18. Так тихо спокійно в зелених берегах що хочеться сісти на човен й по М.Коцюбинський). 19. Любить людей мене навчила мати і рідну землю що б там не було (В.Симоненко). 20. Хто в блакитному засвітив чудові зорі що горять у млі? (Г.Чупринка).
Объяснение:
Ми знаходимо в житті лише те, що самі вкладаємо в нього. (Ральф Уолдо Емерсон)
Не бійтеся життя. Повірте, що життя варте того, щоб його прожити, - і ваша віра до вам втілити це твердження в реальність. (Вільям Джемс)
У цьому світі можливо майже все, але тільки не все одночасно. Прагнучи до одного, доведеться відмовитися від іншого. (Дмитро Леонтьєв)
Люди завжди роблять те, що вони вибирають, але не завжди вибирають те, що вони хочуть. (Дмитро Леонтьєв )
Мета - це шлях у часі. (Карл Ясперс )
Ніяка мета не настільки висока, щоб виправдовувала негідні засоби для її досягнення. (Альберт Ейнштейн)
Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе! (Сократ)
Найбільший банкрут у цьому світі людина, котра втратила свій життєвий ентузіазм. (Метью Арнолд)
У кожної людини є бажання, які вона не повідомляє іншим, і бажання, в яких вона не зізнається навіть собі самому. (Зигмунд Фрейд)
Чим бездоганніша людина зовні, тим більше демонів у неї всередині.
(Зигмунд Фрейд )
Ревнощі характерні для відносин, в яких людина шукає швидше влади, ніж кохання. (Ролло Мей )
Психолог – це не той, хто знає відповіді на питання, а той, хто знає, як їх шукати. (Дмитро Леонтьєв)
Те, що в тебе виходить найкраще, і є твоє покликання. (Арнольд Бейссер )
Одна з причин існування психотерапії в тому, що сповідаючись незнайомій людині, відкриваєш свободу бути самим собою. Завдяки тому, що ризикнув показати себе комусь, стає легше показати себе самому собі. (Карл Вітакер )
Невроз – це нездатність переносити невизначеність. (Зигмунд Фрейд )
Цікавий парадокс полягає в тому, що, коли я сприймаю самого себе таким, який я є, я набуваю можливість змінитися. (Карл Роджерс )
Мрія про шлюб, який «укладається на небесах», абсолютно нереальна; над будь-якими стійкими відносинами між чоловіком і жінкою потрібно постійно працювати, будувати і перебудовувати, постійно оновлюючи їх за рахунок взаємного особистісного розвитку. (Карл Роджерс)
Доля людини визначається тим, що відбувається в її голові, коли вона вступає в протиріччя з зовнішнім світом. (Ерік Берн)
Ми повинні вивчити, які риси або якості навколишніх викликають у нас невдоволення або заздрість, і визнати наявність цих якостей у себе. Так ми зможемо перестати заздрити іншим і злитися на них за те, чого не зробили самі. (Джеймс Холліс)
Кожна грубість починається зі слабкості. (Сенека)
Збудуй самого себе, а поті впливай на душі тих, що у тебе є. (В. фон Гумбольт)
Хоч якою темною була би ніч, неодмінно настане ранок. (Нізамі)
Для того, щоб прийти до справжнього знання, треба спочатку відчути сумніви. (Арістотель)
Терпіння – це дерево, корені якого – гіркі, а плоди – дуже солодкі. (Перське прислів′я)
Любов – така ж опора душі, як ноги для тіла. (К. фон Сієна)
Якщо б усі батьки були гарно виховані, народжувались би тільки гарно виховані діти. (Гете)
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любові не маю, то став я, як мідь та дзвінка або бубон гудячий! (Новий Заповіт0
Щастя – це коли вранці хочеться йти на роботу, а ввечері – додому. (Народна мудрість)
Саме з цієї книжки починаються пригоди Гаррі Поттера - хлопчика-чаклуна. Він сирота, бо його батьків вбив злий чаклун Волдеморт. Живе Гаррі в сім'ї Дурслі - з тіткою, його чоловіком та сином. Дурслі пишаються своєю "нормальністю", і ненавидять все, що не є на їхній погляд "нормальним", у тому числі і Гаррі. Як потім узнав Гаррі, Дурслі - маґли, тобто люди без магічних здібностей. Але ж Гаррі - чаклун і має вчитися у школі чарів та чаклунства - Гоґвортсі.
Саме у Гоґвортсі відбувається більша частина подій, описаних у книзі. На шляху до школи Гаррі знайомиться з Роном Візлі і Герміоною Ґрейнджер, які потім стануть його найкращими друзями, і вперше свариться з Драко Мелжоєм, який стане його ворогом. Діти вчаться, розважаються, розгадують таємниці, попадають у халепи. На друзів чекають небезпечні пригоди, але вони долають всі перешкоди завдяки своїй дружбі.
На мій погляд, перша книга серії про Гаррі Поттера є фентезійною, але дуже близька до казки. В інших книгах серії, особливо трьох останніх, від казки не остається майже нічого. А ось перша книга запам'ятовується як світла казка про дружбу та взаємодо