Підкресліть граматичні основи речень. Визначте види підметів і присудків, порядок слів у реченні. Мій дід пічник був. Земля дідів і прадідів гірчить і солодить мою жіночу долю. Усе мине, немов торішній сніг ( Н.Баклай). Вже почалось, мабуть, майбутнє. Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні… Поезія – рідна сестра моя. Правда людська – наша мати . Душа складала свій тяжкий екзамен. Жінки втомились бути не прекрасними. Свій будень серця будемо творити. Цей ліс живий. Моя княгине! Ти ідеш вмирати, піднявши вгору стомлене лице. Сьогодні сніг іти вже поривавсь ( Ліна Костенко). Стільки днів пролетіло над нами (В.Сосюра). Але серце спинитись не хоче, все у грудях моїх стугонить (В.Сосюра).
2)Ріка — імен., самост. змін. част. мови; ріка, заг., неіст., ж. р., Н. в., одн., І відм., тв. гр., підмет
3)Стільця – іменник, поч.ф. – стілець, заг. назва, неістота, змінний, назва предмета, конкретне поняття, однина, чол. рід, родов. відмінок, ІІ відміна, м’яка група, додаток.
4)Пісню—ім., п.ф.—пісня, неіст., заг., ж.р., одн., Зн.в., І в., додаток.
5)НЕДОЛЯ:1)відповідає на питання"що?"
2)жіночий рід,неістота,однина
3)Називний відмінок
4) Перша відміна;мяка група
З першого прочитання я вловив в ній тільки барвисті картини дії і фантастичні моменти. Потім я перечитував її ще кілька разів. І нарешті відкрив у романі Булгакова щось глибоке, особисте та навіть інтимне для 'своєї душі. Тепер, коли я кажу про Булгакова та його твори, то мимоволі говорю про себе. З російських письменників він мені найближчий і буде супроводжувати мене все моє життя.
Назавжди запам'яталося мені відчуття гострої жалості - як при розлученні з дуже близькою людиною, коли я перегорнув останню сторінку роману "Майстер і Маргарита". Мені здається, Булгаков своїми творами відтворив власне життя у мріях і реальності. Його доля як письменника була трагічна. Але цьому виною, я вважаю, було не суспільство взагалі, а несозвучного письменника радянської епохи. Булгаков не зміг і не захотів стати "радянським" письменником. Це глибоко моральний вчинок людини, вчинок, гідний наслідування. Свої, поки ще невеликі, проблеми я намагаюся вирішувати в ключі мого улюбленого письменника. Терпінню і мужності також можна вчитися у Булгакова. Згадаймо, як письменник кінчає свій твір "Життя пана де Мольєра": "І я, якому ніколи не судилося його побачити, посилаю йому свій прощальний привіт!" Ці слова письменника як були сказані їм про себе самого, про письменника, охарактеризованих ним так: "Терпляче і самовіддано писав він все життя - і здебільшого в" стіл ", іноді, втім, не витримуючи, знищуючи рукописи, зовсім як його літературний герой, майстер в суворій шапочці, загнаний у божевільню дружними зусиллями критиків ..."
Письменник Булгаков своїм життям і творчістю довів мені, що справа, якій людина присвячує своє життя, існує в більш високому вимірі, ніж його особистість. Його життєве справа перебуває в царині ідей і духу. Книга талановитого письменника здатна до знайти життєву гармонію багатьом її читачам. До зустрічі з глибокої книгою, я вважаю, життя людини не має особливого сенсу. На тлі художнього досвіду книги, запала йому в душу, людина починає серйозно осмислювати своє життя. Письменник як би говорить своєму читачеві: "Ви народжені на землі, щоб виконати своє призначення".
Отже, прочитання мною роману М. Булгакова "Майстер і Маргарита" порушило в мені одного разу бажання пошукати ще більш глибокий зміст в нашій дійсності. Я прочитав на сьогоднішній день майже всього Булгакова і продовжую з задоволенням читати інші книги. Час засилля масової інформації не може вплинути на мою любов.