Підкресліть хвилястою лінією відокремлені прикладки. ГЕРОЇЧНІ ПРЕДКИ
Рід Миклухо-Маклая відомий своїм походженням від сміливих козаків
Війська Запорозького. Прадід ученого, на прізвисько Махлай, за героїзм при
штурмі Очакова був удостоєний дворянського титулу і найвищої на той час
офіцерської нагороди - імператорського ордена святого Володимира І
ступеня.
Микола Ілліч ,батько вченого, був українцем. Він, уродженець міста
Стародуба Чернігівської губернії, дуже пишався своїм походженням…
Охрім Макуха, далекий предок по батьківській лінії, був одним із курінних
отаманів у Війську Запорізькому. Разом із ним воювали троє його синів –
Омелько, Хома і Назар. Середній син, Назар,закохався в польську панянку і ,
перейшовши на бік поляків, став зрадником. Охрім власноруч стратив свого
сина-відступника.
…Як людина інтелігентна, Микола Ілліч не міг бути байдужим до того, що
відбувалося навкруги
Коли у Миклухо-Маклая запитували, якої він національності, учений казав:
"Я дуже люблю вітчизну мого батька - Малоросію, але ця любов не
применшує моєї пошани до двох батьківщин моєї матері - Німеччини та
Польщі...»
- І тобі добрий, Галю! Як ся маєш?
- Я повертаюся з чудової прогулянки!
- О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла?
- Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
- Чудово! А як воно там, у лісі?
- Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
- А квіти, квіти там зараз є?
- Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються.
- А що тобі сподобалося найбільше?
- Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
- Я щиро заздрю тобі, подруго!
- А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку?
- Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
- Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами!
- Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!
Якось я ненадовго пішла з дому , щоб купити їжі . Мій непосидючій друг в квартирі перевернув все з ніг на голову . Коли я прийшла я була у розпачі , адже скоро повинні були повернуутися батьки .
Я дуже швидко прибрала . І батьки навіть на подумали про такий випадок прийшовши додому .
Зараз пухнастий клубочок дуже слухняний. :)