Підкресліть прислівники. Зверху напишіть розряд кожного з них. Нещодавно на уроках літератури ми вивчали творчість Григора Тютюнника. Його повість "Климко" дуже розчулила кожного. Сміливо та героїчно хлопець намагався не просто вижити, а допомагати іншим людям. Бідолашний сирота наважується йти далеко за сіллю, аби обміняти її на їжу. Йде босоніж... Восени... Не шкодує здоров'я... Ми ледве стримали сльози, коли наприкінці хлопця позбавили життя. Прикро і боляче, що війна та жахливі життєві обставини змушують дітей так рано ставати дорослими. У Климка було попереду ціле життя, але зла куля враз обірвала його... Такі твори змушують мислити. Ми можемо і повинні бути кращими. Щиро віримо, що діти ніколи не стаждатимуть, не бачитимуть зла і війни...
1. Людина завжди потребує когось, кому б могла вилити своє горе і відвести душу (В. Козаченко). 2. Коли б знав чоловік, що доля готує йому через якийсь проміжок часу, тоді б десятою дорогою обминав непевні стежки (М. Стельмах). 3. Здається, гори перевертав би й не чув би втоми (М. Коцюбинський). 4. Якби вдалось моє велике діло, я б утішилася щастям перемоги (Леся Українка). 5. Служив би правді - дорожив би честю (Ю. Мокрієв). Якби мені черевики то пішла б я на музики. 8. Без людської праці вся земля заросла б бур'яном.
Объяснение:
Відповідь:
У мене невеличка світла кімната з приємними світло-сірими шпалерами. На всю стіну — величезне вікно, через яке до кімнати зранку заглядає сонечко. Посеред приміщення — круглий стіл коричневого кольору, з вишуканою різьбою, прикрашений червоними гвоздиками у керамічній вазі. Біля стола — два стільці. Навпроти дверей стоїть книжкова шафа, в надрах якої зберігаються справжні скарби — книги. Ліворуч від шафи знаходиться ліжко, дерев'яне, невисоке, з різнокольоровими маленькими подушечками. Біля вікна стоять журнальний столик, крісло і торшер. Це мій улюблений куточок, тут я довгими зимовими вечорами читаю або малюю. Підлога застелена темно-червоним із вигадливими візерунками килимом.
Моя кімната затишна, привітна, світла.
Пояснення: