Підкресли члени речення у реченні весна зіткала вчора гобелену лузі-з трав із квітів, з верболозів​

ответ:

якою я уявляю школу майбутнього? я б хотіла щоб школа майбутнього виглядала ось так: велика, де вчителя комп'ютери, а діти тобто учні будуть вчитися тільки за компютерами і не будуть носити ані зошитів, ані підручників, ані ручок.до школи будуть тільки возити на автобусі,а д/з зовсім не будуть задавати.ось би тоді було б добре але хто б тоді щось знав ніхтоб не міг працювати , як треба. ніхтоб не міг заробляти собі на життя. ніхто нічого не міг зробити. такщо для мене сама найкраща школа майбутнього це та школа яка зараз , але тільки щоб не так довго вчитися хоч би років десять, як і було коли наші мами росли.

объяснение:

Олівець та ручка Жив був простий олівець. Одного разу зустрів він красиву ручку. Вона була рожева і блискуча. Підійшов олівець до ручки і каже: - Давай товаришувати! - Не хочу, – відповіла ручка. Ти такий простий, а я блискуча і красива. Засумував олівець і пішов своєю дорогою. Раптом він помітив, що на дорозі щось блищить. Підійшов ближче і побачив, що це калюжа рожево-бличкучих чорнил, які залишила після себе красива ручка. Він осунувся в цій калюжі і теж став красивим. В цей час проходила та сама ручка. Вона побачила красеня олівця і сказала: - Давай товаришувати! Олівець погодився. І стали вони ходити разом, гратися, веселитись. Одного разу на прогулянці вони попали під дощ. Чорнила з олівця змились, він став простим. Ручка розсердилась на олівця, і пішла від нього. Після цього їй зустрілись інші красиві олівці та ручки, але ніхто не хотів з нею товаришувати. Вони відповідали нашій Ручці, що вони красивіші за неї. Ручка засумувала. Вона побачила простого олівця, попросила у нього пробачення і запропонувала: - Давай будемо вірними друзями! Олівець теж попросив пробачення за брехню. І стали вони жити в красивому пеналі. Так закінчилась казка