Підкресли з групи слів «зайве слово», звертаючи увагу на закінчення:
а) небо, поля, сніг, вікно, правда;
б) промінь, скло, вечір, сніданок, піч;
в) пані, таксі, метро, ідея, журі;
г)
сьогодні, голосно, пам'ять, близько, напам'ять.
Принимаю с объяснением ​

У наказі про прийняття працівника на роботу можуть бути передбачені додаткові умови,а саме: випробування з метою первірки відповідності працівника дорученій роботі;строки трудового договору;тривалість робочого часу.
Не вважається преведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому самому підприємстві, в установі ,організації на інше робоче місце,в інший структурний підрозділ у тій самій місцевості,доручення працювати на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності,кваліфікації чи посади.

Мій улюблений куточок природи знаходиться просто перед нашим будинком. Це палісадник — невеликий обгороджений садок. Розбив його один з мешканців нашого будинку, Віктор Іванович. Щодня його можна було бачити в цьому палісаднику. Він доглядав за вишневими деревами, які щедро плодоносили, яблунями, абрикосовими деревами. Є в палісаднику і ягідні кущі. Тут ростуть і звичайні дерева: липа і горобина. І немає вільного клаптика землі, не рахуючи стежин. Просто до невеликого фарбованого ослона тягнеться квіткова грядка. Огорожа палісадника нехитра. Вона зроблена із сухих гілок дерев. Згодом Віктор Іванович уздовж всієї огорожі посадив дикий виноград, і невдовзі за живоплотом важко було розгледіти людину. Можливо, через цю огорожу ми не відразу звернули увагу на те, що Віктор Іванович перестав там з’являтися. Від сусідів довідалися, що він занедужав і його відвезли до лікарні.Одного разу увечері я зайшов у палісадник, присів на ослін. Мені здалося, що от-от скрипне хвіртка і увійде Віктор Іванович. Цей куточок природи відкрився мені з іншого боку. Всюди відчувалася турботлива рука літньої людини. Кожне дерево, у тому числі липа і горобина, акуратно обкопані. Між квітами на грядці жодної травинки. Коли одні квіти закриваються на ніч, інші розпускають свої пелюстки.Палісадник — це не тільки мій улюблений куточок. Сьогодні поруч зі мною, нітрохи мене не боячись, про щось сперечалися горобці. На горобину присіла сорока. Вона поглядала то на мене, то на горобців.Повіяло прохолодою, гостро запахла резеда. Я піднявся. Горобці навіть не звернули на мене уваги.«Завтра я обов’язково провідаю в лікарні Віктора Івановича», — вирішив я.