Підкреслити члени речення, надписати частини мови та складне/просте речення, якщо складне то який вид речення? І доки багряніє, дихає небо по всьому Наддніпров’ю, стоїть серед заводського селища весь освітлений, парусно-повний і чистий, як тоді у минувшині, коли вперше тут виник, вичарувався з душі своїх мудрих і дужих майстрів.

1.У випадках словотворення та словозміни в українській мові часто виникає збіг кількох приголосних звуків, що ускладнює їх вимову. У процесі мовлення відбувається спрощення, тобто один із приголосних випадає.
2. Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка.Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: перстень — персня, честь — чесний; пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий.
3.Спрощення не відбувається:

а) у словах іншомовного походження, що мають кінцеві приголосні

-т - аґент — агентство, студент — студентський, гігант — гігантський, курсант — курсантський, парламент — парламентський

-ст - баласт — баластний, контраст — контрастно, нацист — нацистський, компост — компостна, форпост — форпостний, пацифіст — пацифістський

б) у групах приголосних

стц, стц - невістка — невістці, невістчин, артистка — артистці — артистчин, пустка — у пустці, хустка — у хустці.
4Спрощення відбувається при вимові, але не позначається на письмі у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження (аванпостний, баластний, компостний, контрастний, гігантський, парламентський) та в іменниках, які від них утворені (студентство); у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду І відміни (пустці, хустці, артистці)

Мета: узагальнити й систематизувати знання дев’ятикласників про слово як одиницю мови; удосконалювати вміння й навички працювати над орфограмами у словах, застосовувати різн перевірки їх; виробляти вміння аналізувати орфограми та групувати їх; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, кмітливість, творчі вміння використання слів із визначеними орфограмами у власних висловлюваннях певного стилю і типу мовлення; за до мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати доброзичливість до оточуючих та шанобливе ставлення до батьків і старших людей.