Епітет – це яскраве образне визначення, завдяки особливій функції в тексті, допомагає слову набути нового значення або смислового відтінку, дає ідейно-емоційну оцінку, наприклад: «Прощавайте, сині гори, білії сніги», «Швидкий як блискавка, легкий немов пух»,
Метафора – це словосполучення переносних значень, метафора ґрунтується на подібності предметів або явищ у найрізноманітніших рисах, наприклад: «Серце нудьгує, і плаче воно» — проста дієслівна метафора, «Коли усе в тумані життєвому загубиться» — подвійна метафора.
2)
Ясний, як сонечко.Але в ночi. (мiсяць), Тече, а не вода, біле, а не сніг (молоко), Летить, а не птиця, виє, а не звір (вітер).
Г Цілий день лелеки тільки те й робили, що товклись на хаті.
2.
В Сором сказати, що нині фізкультура зовсім знищила балет.
3.
Г Нарешті лелеки обліпили хату так, що вона побіліла й зверху.
4.
Б Оте тукання костура нагадує дівчині, як падають яблука.
5.
Д Поле, зітхаючи вранці сивими кучматими туманами, думало, що пора готуватись до перших морозів.
6.
Д Моє життя стало зараз таке коротке, що я кроками можу змірять.
7.
Б Якось одного разу над Десною підслухав я вночі, на сіні лежачи й дивлячись на зорі, як після денної важкої праці коні розмовляли між собою, пасучись.
8.
А Явір прислухався, як поступово засинає навколо нього все: і всохлі полини, і смутний обрій, і ожереди віддалік.
1)
Епітет – це яскраве образне визначення, завдяки особливій функції в тексті, допомагає слову набути нового значення або смислового відтінку, дає ідейно-емоційну оцінку, наприклад: «Прощавайте, сині гори, білії сніги», «Швидкий як блискавка, легкий немов пух»,
Метафора – це словосполучення переносних значень, метафора ґрунтується на подібності предметів або явищ у найрізноманітніших рисах, наприклад: «Серце нудьгує, і плаче воно» — проста дієслівна метафора, «Коли усе в тумані життєвому загубиться» — подвійна метафора.
2)
Ясний, як сонечко.Але в ночi. (мiсяць), Тече, а не вода, біле, а не сніг (молоко), Летить, а не птиця, виє, а не звір (вітер).
1.
Г Цілий день лелеки тільки те й робили, що товклись на хаті.
2.
В Сором сказати, що нині фізкультура зовсім знищила балет.
3.
Г Нарешті лелеки обліпили хату так, що вона побіліла й зверху.
4.
Б Оте тукання костура нагадує дівчині, як падають яблука.
5.
Д Поле, зітхаючи вранці сивими кучматими туманами, думало, що пора готуватись до перших морозів.
6.
Д Моє життя стало зараз таке коротке, що я кроками можу змірять.
7.
Б Якось одного разу над Десною підслухав я вночі, на сіні лежачи й дивлячись на зорі, як після денної важкої праці коні розмовляли між собою, пасучись.
8.
А Явір прислухався, як поступово засинає навколо нього все: і всохлі полини, і смутний обрій, і ожереди віддалік.