Підкреслити узагальнувальні слова й однорідні члени речення, і розділові знаки поставити 1) Поезія природи поезія кохання поезія праці все це злите тут в єдину гармонію все це повите чарами тієї краси тієї життєрадісності,при яких навіть грязюка здобуває собі епітет ніжна. 2) І небо і земля усе одпочива все ніч під чорною запаскою хова. 3) Ні голубого неба ні димчатих лісів на горизонті ні картинних вітряків на сільському вигоні нічого я не бачив 4) Величним спокоєм та умиротворенням дише все довкола небо й земля й дерева поля й гаї наче у величезному блакитному храмі після світлої Божої служби​​

Середина, життя, математика, титан, вишневий, тримати, приклеїти, минуле, пенал, Земля, зелений, весняний, степи, великий, весло, сестра, щебетати, реготати, перо, темненько, верба, клекотіти, шептатися, синіє. Це якщо просто слова, а якщо твір то. Ось. Вечоріло. Над річкою звисав білястий туман, піднімався над берегами і плив на поля. Підпадьомкав одинокий перепел. Скрипіли навантажені вози. Між оселями замигтіли вогники. На вулиці пахло колоссям. З дворів тягло свіжоспеченим хлібом. Скрипіли журавлі. Річка обгинала село. По той бік темніли стомлені дуби. В темряві ледь вирізьблювалися обриси хат. На схилі гори зводилися високі тополі. Над водою чорніли верби.

На мою думку, життя — це найвища цінність для кожного з нас. Адже життя дає нам змогу реалізувати себе, спробувати все, про що мрієш, відчувати найдивовижніші почуття По-перше, маємо цінувати життя хоча б за те, що воно скінченне, ба навіть надзвичайно коротке. І ми маємо все встигнути прожити його так, щоб, помираючи, переповнювалися яскравими, приємними, теплими спогадами. Головне — любити життя, боротися за нього. Заповнюючи своє життя самовідданою працею, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно підвищує цінність власного життя. Вибір сенсу життя, на мою думку, залежить від умов конкретного суспільства, задатків, нахилів та здібностей конкретної людини. І те, що одній людині здається безглуздим і марним, для іншої є безцінним.