Підкреслити в них усі члени речення. Попокрутить тебе, поповертить, зажене, де й Макар не бував. (Д.Фальківський.) Ми з дороги правди не звертали, хоч не раз були і під конем. (П.Перебийніс.) Документи різні підготуйте, щоб і комар носа не підточив. (М.Стельмах.) І людина, чиє життя завжди схоже на життя сізіфове, має подякувати вічно молодій природі за її вічно молоду віру й надію, за те щасливе натхнення, яким вона наділяє й людину. (Є.Гуцало.) Ще півні не розбудять останнє світання отерпле, коли я підніматиму якір свого корабля. (Й.Бухбіндер.) Коли ти маєш перли, то й розум май і перед свинями не розкидай. (Л.Глібов.) Де там уже про що інше думати, як роботи повні руки? (Панас Мирний.)
Р.в.Дев'ятсот вісімдесят сьомого
Д.в.Дев'ятсот вісімдесят сьомому
Зн.в.Дев'ятсот вісімдесят сьомий(сьомого)
Ор.в.Дев'ятсот вісімдесят сьомого
М.в.На дев'ятсот вісімдесят сьомому
2) Н.в. шістсот п'ятдесят чотири
Р.в. шістсот п'ятдесяти чотири
Д.в. шестистам п'ятдесяти чотири
З.в. шістсот,шестисот п'ятдесятьох чотири
О.в. шестмистами п'ятдесятьма чотири
М.в. на шестистах п'ятдесяти чотири
3) Н.в. триста двадцять одна
Р.в. трьохсот двадцяти одного
Д.в. трьомстам двадцяти одному
З.в. триста двадцять одна
О.в. трьомастами двадцятьма одним
М.в. про трьохстах двадцяти одному
Нещодавно у наш клас завітала дівчинка. Вона була новенькою. Звуть її Софія.
Спочатку не знала, що сказати, ніяковіла, пекла раків. Почувалася не у своїй тарілці. Дівчатка самі почали розпитувати Софію. Спершу вона соромилася, але згодом усе минулося. У однокласниць було багато запитань, та пролунав дзвінок на урок. На першому уроці Софія була як у воду опущена. Вона пропустила одну тему. Та згодом, коли познайомилась із вчителями, а вони у нас найкращі, почала показувати товар лицем. Та й співрозмовниця вона цікава. За словом у кишеню не полізе. Здавалося, що у дівчини язик добре підвішаний. Та в цілому вона нам усім дуже сподобалась.
Ми вміємо дружити та вболівати один за одного, не розбиваємо глеків, тому новенька надзвичайно цьому рада.