Підтримайте або спростуйте думку В. Сухомлииського, дібравши 3 переконливі аргументи. «Знайти своє покликання, утвердитися в ньому -це і є джерело щастя».
1) Б) утворені з двох чи кількох простих речень, об'єднаних у одне ціле за змістом та інтонацією; 2) А) Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна, і піднімає буйні трави земля, хмільна і запашна. 3) Б) утворене з кількох простих, рівноправних, незалежних одне від одного речень, поєднаних сурядним зв'язком; 4) Б) То шумів зелений лист, то в вінку мінився золотом ряст, то золотим дощем лились пісні. 5) В) або...або, то...то, хоч...хоч, не тільки...а й, не тільки...але й. 6) Б) І став улюбленцем донбасівського полку цей бистрий і меткий, і радісний хлопчак. 7) А) Відберіть у народу все — і він усе зможе повернути; але відберіть мову – і він ніколи більше не створить її. 8) Б) Посеред туману застережливо гукали кораблі й інколи лунав шаленіючий дзвін. 9) В) Прийде година - пристигне і калина. 10) А) В сонні верби кинувся туман, у прощанні айстри обнялися. - 1. Просте, ускладнене поширеною відокремленою обставиною Б) Ходять уперті чутки, що ворог уже зовсім близько від Полтави. - 4. Складне, сполучникове, складнопідрядне. В) Василько розчепірив руки і, падаючи грудьми на воду, звів їх докупи. - 3. Складне, безсполучникове. Г) А за вікном то хмарилось, то зрідка зблискував промівнь неяскравого сонця. - 2. Складне, сполучникове, складносурядне. 11) А) Зацвіли пишно і духмяно, запахли у Києві каштани, але весна ще неповністю вступила у свої права. - 1. [ ] і [ ], але [ ]... Б) По узліссі на галявині зеленіє перший ряст, і цвітуть проліски та сон-трава, але вранці у повітрі ще дихає морозець. - 4. [ ], і [ ], але [ ]. В) Ще мить - і сад загубить пишну вроду - 2. [ ] – і [ ]..
На околицях мого міста багато лісів. У самому місті є великі красиві парки й сквери. Дуже часто там можна побачити білочок.
Восени ми із мамою гуляли в ботанічному саду. "Дивись, яка краса!" — раптом зупинила мене мама. Була осінь, листя вже облетіло. Тонкими гілочками біля самої верхівки великого дерева стрімко пересувалася білка. Витягуючи тонке руде тільце, розпушивши хвіст, вона легко скакала з гілки на гілку, з одного дерева на інше. Здавалось, ось-ось не втримається, впаде. Нічого подібного!
Легко спустившись на землю, білочка підбігла до годівниці. Їх повісили дбайливі люди. Тут вони залишають зернята, хлібні крихти для птахів та дрібних звірят. Я затамував подих. Білочка була зовсім близько. Сіла на задні лапки, а у передніх зажала знайдений горішок. Вона була дуже пухнаста, руда, а хвостик трохи світліший та сіруватий. На вухах шерсть китичками. Великими темними очима білочка дивилась просто на мене. Мить — і вона стрілою помчала стовбуром дуба, знову опинилась на самому вершечку.
Скільки в її рухах спритності й краси! Білочки у цьому саду звикли до людей і беруть частування інколи просто з долоні. Мама сказала, що наступного разу ми не забудемо трохи горіхів для лісової красуні.
2) А) Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна, і піднімає буйні трави земля, хмільна і запашна.
3) Б) утворене з кількох простих, рівноправних, незалежних одне від одного речень, поєднаних сурядним зв'язком;
4) Б) То шумів зелений лист, то в вінку мінився золотом ряст, то золотим дощем лились пісні.
5) В) або...або, то...то, хоч...хоч, не тільки...а й, не тільки...але й.
6) Б) І став улюбленцем донбасівського полку цей бистрий і меткий, і радісний хлопчак.
7) А) Відберіть у народу все — і він усе зможе повернути; але відберіть мову – і він ніколи більше не створить її.
8) Б) Посеред туману застережливо гукали кораблі й інколи лунав шаленіючий дзвін.
9) В) Прийде година - пристигне і калина.
10)
А) В сонні верби кинувся туман, у прощанні айстри обнялися. - 1. Просте, ускладнене поширеною відокремленою обставиною
Б) Ходять уперті чутки, що ворог уже зовсім близько від Полтави. - 4. Складне, сполучникове, складнопідрядне.
В) Василько розчепірив руки і, падаючи грудьми на воду, звів їх докупи. - 3. Складне, безсполучникове.
Г) А за вікном то хмарилось, то зрідка зблискував промівнь неяскравого сонця. - 2. Складне, сполучникове, складносурядне.
11)
А) Зацвіли пишно і духмяно, запахли у Києві каштани, але весна ще неповністю вступила у свої права. - 1. [ ] і [ ], але [ ]...
Б) По узліссі на галявині зеленіє перший ряст, і цвітуть проліски та сон-трава, але вранці у повітрі ще дихає морозець. - 4. [ ], і [ ], але [ ].
В) Ще мить - і сад загубить пишну вроду - 2. [ ] – і [ ]..
Цей?
Білка — мій улюблений звірок (твір-опис)
На околицях мого міста багато лісів. У самому місті є великі красиві парки й сквери. Дуже часто там можна побачити білочок.
Восени ми із мамою гуляли в ботанічному саду. "Дивись, яка краса!" — раптом зупинила мене мама. Була осінь, листя вже облетіло. Тонкими гілочками біля самої верхівки великого дерева стрімко пересувалася білка. Витягуючи тонке руде тільце, розпушивши хвіст, вона легко скакала з гілки на гілку, з одного дерева на інше. Здавалось, ось-ось не втримається, впаде. Нічого подібного!
Легко спустившись на землю, білочка підбігла до годівниці. Їх повісили дбайливі люди. Тут вони залишають зернята, хлібні крихти для птахів та дрібних звірят. Я затамував подих. Білочка була зовсім близько. Сіла на задні лапки, а у передніх зажала знайдений горішок. Вона була дуже пухнаста, руда, а хвостик трохи світліший та сіруватий. На вухах шерсть китичками. Великими темними очима білочка дивилась просто на мене. Мить — і вона стрілою помчала стовбуром дуба, знову опинилась на самому вершечку.
Скільки в її рухах спритності й краси! Білочки у цьому саду звикли до людей і беруть частування інколи просто з долоні. Мама сказала, що наступного разу ми не забудемо трохи горіхів для лісової красуні.