Після кожного слова у дужках вкажіть частину мови

Життя ( ) з ( ) таких речей ( ) складається ( ). З ( ) молодої ( ) картоплі ( ), наприклад ( ). З ( ) картоплі ( ) з ( ) тоненькою ( ) шкірочкою ( ), яку ( ) треба ( ) зчищати ( ) гострим ( ) кінчиком ( ) ножа ( ). Картоплі ( ), що ( ) пирскається ( ) соком ( ) так ( ), що ( ) аж ( ) крутить ( ) у носі ( ). Картоплі ( ), що ( ) залишає ( ) на ( ) пучках ( ) коричневі ( ) плями ( ). Звареної ( ) цілою ( ), присипаної ( ) зеленню ( ) та ( ) сіллю ( ). Картоплі ( ), як ( ) у ( ) дитинстві ( ). Коли ( ) дні ( ) тривали ( ) так ( ) довго ( ), що ( ) кожен ( ) із ( ) них ( ) був ( ) завдовжки ( ) в ( ) сповнене ( ) пригод ( )

Суфіксально-префіксальний б полягає в одночасному приєднанні до твірм
основи суфікса і префікса: стіна — про-стін-ок, земля — за-земл-и-ти.
Суфіксальна частина таких слів виконує словотворчу роль і, головне, висіупаг
засобом оформлення слова разом із закінченням, показником належності його д0
якоїсь частини мови. Наприклад, суфікс -ок відносить слово простінок до іменників
не пертої відміни, як слово стіна, а до другої; суфікс -и- переводить основу іменника
земля до дієслів і творить перехідне дієслово. Префіксальна частина цих слів виражає
тільки словотвірне значення, хоча в дієслові одночасно дає вказівку і на вид.
Примітка. У дієслові суфікс може змінювати і граматичне значення виду. Напри,
клад: заземлити — дієслово доконаного виду, від нього можна утворити за до суфікса -уша- (-юва-) форму недоконаного виду — заземлювати.
Суфіксально-префіксальний б широко використовується для творення імен­
ників, прикметників, дієслів і прислівників.
Суфіксально-префіксальні іменники складають досить численну групу. Вони тво­
ряться від іменникових основ за до префіксів та іменникових суфіксів. Одним
із різновидів виступає словотворення на основі прийменникової словоформи імен­
ника.Суфіксально-префіксальні прикметники творяться від прийменниково-іменнико­
вих форм, від сполучень дієслова з часткою не і, рідш е, в ід б езпри й м енн и кови х форм
— основ дієслів, іменників за до прикметникових суф іксів. Словотвір
Творення суфіксально-префіксальних прикметників
Слово (словоформа), від
якого утворено прикметник Префікс Суфікс Похідний прикметник
атом (без атома) без- -н- безатомний
роса (без роси) без- -ян- безросяний
їм ’я (від імені) від- -н- відіменний
Дунай (за Дунаєм) за- -ськ- задунайський
рядок (між рядками) між- -ов- міжрядковий
з ’їзд (після з ’їзду) після- -ів-, -ськ- післяз ’їздівський
цинга (проти цинги) проти- -отн- протицинготний
земля (серед землі) серед- -н- Середземний
загоїти не- -н- незагойний
оцінити не- -енн- неоціненний
Суфіксально-префіксальні дієслова творяться від основ різних частин мови за
до дієслівних суфіксів і префіксів. Особливо продуктивні відприкметникові
дієслова.
Творення суфіксально-префіксальних дієслів
Слово, що послужило
твірною основою

 Іван Франко "Захар Беркут". Останню книгу, яку я прочитав(ла), є Захар Беркут. Її автор, Іван Франко. Головними героями цієї книжки є Захар Беркут, Максим Беркут, Мирослава, Тугар Вовк. Максим Беркут - син Захара Беркута. Мирослава - дочка Тугара Вовка. Події розгортаються дуже швидко, та несподівано. Тугар Вовк, завжди думав тільки про себе, якщо йому загрожувала якась небезпека, він переходив на бік ворогу. Мирослава, була сміливою жінкою, завжди боролася до останього. Вона закохалася у Максима Беркута, та вийшла за нього заміж. Тугар Вовк був проти цього браку. Після того, як Тугар Вовк в черговий раз перейшов на бік ворогів, Мирослава стала його зневажати. Я можу продовжувати описувати книжку дуже довго. Але закінчу на цьому моменті. Раджу почитати цю книгу. Мене вона дуже зацікавила.