Пам’ятка опису картини 1) Визначити жанр картини.

2) Розповісти про задум автора.

3) Дати словесний опис побаченого:

а) що зображено в центрі картини;

б)що намальовано на задньому плані картини;

в) які художні деталі використовує митець для
підсилення враження від

картини;

г) як зображено предмети на картині.

4) Висловити своє ставлення до картини.

Картина має бути українського художника

На картині має бути зображено пейзаж

Це дуже складна для розуміння думка – що людина варта стільки, на скільки себе оцінює. Важко зрозуміти, за якими критеріями можна оцінити самого себе. Усім нам щось подобається в собі, щось ні. Оточуючі нас люди також схвалюють якісь наші риси, а якісь – ні. Вартість людини можна розглядати в двох планах: зовнішньому та внутрішньому. Зовнішній дуже часто зводиться до зверхніх оцінок приналежності до того чи іншого соціального кола за наявністю або відсутністю певних атрибутів. Звичайно, людина – це не тільки айфон, але на жаль, до розгляду внутрішнього потенціалу людини іноді так і не доходить, адже вона «блокується» на етапі оцінювання матеріального стану. Ця проста, але необ’єктивна фільтрація одразу вішає ярлик, не залишаючи місця для розкриття самої особистості. Це нагадує нам, що зовнішня оцінка з боку інших – часто необ’єктивна. Внутрішній план – це самооцінка самої людини. Згадаємо Мину Мазайла з однойменної п’єси М. Куліша. Йому ось прізвище «заважає» бути гідною людиною. А інколи насправді талановиті люди не можуть розкрити світу свій талант саме з причини того, що самі не вірять в його цінність. Чому? Мабуть, через те, що дозволяємо оточуючим впливати на нашу самооцінку та занижати її. Я дійшов висновку, що людина духовно багата не цікавиться зовнішніми атрибутами власної «собівартості». Вона розвиває свої здібності, майстерність у тому, що її цікавить, намагається дати людям те, що в неї добре виходить. Усі ми унікальні, кожен має свій талант. Мабуть, ніхто не знає людину краще за неї саму. Тому саме вона і ніхто інший розуміє, як досягти висот власного особистого розвитку. І тому, тільки самому собі ми можемо дати чесну та об’єктивну оцінку. Тому насправді, людина варта стільки, наскільки себе оцінює. 

Ми всі живемо в суспільстві. Завжди нас оточують люди: рідні, друзі, колеги, сусіди, випадкові знайомі і зовсім незнайомі люди. Кожен з них має свою думку про певні предмети, події. Інколи думка інших може співпадати з твоєю, а інколи  зовсім протилежна. Вихована людина, вміє вислухати думку іншого і поставитися до неї з повагою, проаналізувати, зробити певні висновки. Кожен має вирішувати сам на скільки в певній ситуації дослухатися до думки іншого. Наприклад: якщо ти консультуєшся з фахівцем, думаю до його думки варто дослухатися, але щоб впевнитися в чиїсь правоті можливо варто проконсультуватися з декількома фахівцями. Не варто звертати увагу на думку людей, які намагаються дати поради будь з якого приводу, хоч самі в цьому нічого не тямлять. Слід ігнорувати думку тих, хто тобі заздрить, дає ганебні поради, радить зробить безглузді вчинки. Завжди потрібно в житті прислухатися до себе.До своєї власної совісті, гідності. Чинити тільки так, щоб потім не було за себе соромно. Ніколи не втрачати людяності, поважати інших. Тоді і тебе почнуть поважати. Адже в народі кажуть: " Чини з іншими так, як хочеш щоб  чинили з тобою.