Але ж витворний, вічистій паси через Галіцію, аки веремія цілого світу. Саме тут нігди не було полечності між людьми, бо був ріні між нами, куркулями, і ляхами. Завжди знайдеться тут хороший кумпель, гречний пан і вправна газдиня, що на своєму сніжно-білому обрусі викладе смаколики, що обухають краї Галіції. У старих дерев'яних божьницях ведеться небоженство під проводом ксьондза, чий голос чути до самих небес. Анимуш, який я отримую від запаху верхолок, вистачає на ціле життя. Люди тутай трудяться, мов бджоли у борцях. Я маю пожиттєву алчбу цофатися за розвиток моїх земель.
Значення архаїзмів і діалектизмів:
витворний-пишний
вічистій-вічний
паси-шлях
Галіція-Галичина
пацьорки-намисто
аки-мов
веремія-час
нігди-ніколи
полечність-мир
ріні-берег річки
куркулі-українці, що займались осілим землеробством
Народні легенди переповідають, що ця фортеця вперше була збудована ще за життя Ісуса Хреста. Археологічні розкопки засвідчили, що люди тут уже жили понад п’ять тисяч років тому. Місце це було настільки бажаним, що претендентів на володіння ним не бракувало ніколи. Та й саме місто за народною етимологією так і називається – жадане або бажане, одним словом – Хотин.
Той, хто володів містом, контролював також єдину дорогу , що виходила з віковічних лісів берегом струмка до переправи на Дністрі, саме біля підніжжя скелі, на якій височіла, змінюючи з часом свою архітектуру та конструкцію, твердиня. А контроль дороги, а тим більше переправи через велику річку, в усі часи був дуже прибутковою справою. Тому володіти Хотином дуже хотіли.
Наприкінці ХIV століття Хотин увійшов до складу Молдавської держави. Зважаючи на подвійну загрозу від Польщі та Османської імперії, господар Молдавії Стефан ІІІ Великий значно розширив фортецю. Було зведено новий мур товщиною 5 і висотою 40 метрів, споруджено п’ять веж, рівень двору фортеці піднятий на 10 метрів та розділений на Княжий двір і двір Воїнів, подвір’я вимощується кам’яними плитами та будується керамічний водопровід, що простягався майже на кілометр у бік від річки. Викопуються глибокі підвали для зберігання провіанту. Саме після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю набула свого сьогоднішнього вигляду, крім південних мурів та Південної (В’їзної) брами з дерев’яними мостами, зведеними на початку XVIII століття турками.
Нині на території Хотинської фортеці створено Державний історико-архітектурний заповідник, відбуваються числені реконструкції битв, проводяться фестивалі та знімаються історичні фільми. «Захар Беркут», «Д’Артаньян та три мушкетери», «Тарас Бульба», «Чорна стріла», «Могила Лева», «На війні як на війні», «Русалочка», «Сказання про доблесного лицаря Айвенго», та ще понад 40 фільмів, у зйомках яких брала участь фортеця.
Суворий і грізний вигляд мають оборонні стіни фортеці – замка. Зовні їх прикрашають викладені з червоної цегли чотири смуги, кожна з яких складається з кількох квадратів, вписаних один в один, та розташованими над ними чотирма рядами ступінчастих! пірамід завершених хрестами.
Такі мотиви часто зустрічаються в Українському народному мистецтві, особливо на Поділлі. Завдяки орнаменту, стіни висота яких досягає 40 метрів справляють враження монолітних і надзвичайно могутніх.
Пацьорки Галіції
Але ж витворний, вічистій паси через Галіцію, аки веремія цілого світу. Саме тут нігди не було полечності між людьми, бо був ріні між нами, куркулями, і ляхами. Завжди знайдеться тут хороший кумпель, гречний пан і вправна газдиня, що на своєму сніжно-білому обрусі викладе смаколики, що обухають краї Галіції. У старих дерев'яних божьницях ведеться небоженство під проводом ксьондза, чий голос чути до самих небес. Анимуш, який я отримую від запаху верхолок, вистачає на ціле життя. Люди тутай трудяться, мов бджоли у борцях. Я маю пожиттєву алчбу цофатися за розвиток моїх земель.
Значення архаїзмів і діалектизмів:
витворний-пишний
вічистій-вічний
паси-шлях
Галіція-Галичина
пацьорки-намисто
аки-мов
веремія-час
нігди-ніколи
полечність-мир
ріні-берег річки
куркулі-українці, що займались осілим землеробством
ляхи-поляки
кумпель-товариш
гречний-вихований
газдиня-господиня
обрус-скатертина
обухати-овіяти запахом
божьниця-церква
небоженство-служба Божа
ксьондз-священик
анимуш-натхнення
верхолки-квіти
тутай-тут
борці-вулики
алчба-невситиме бажання
цофатися-боротися
Народні легенди переповідають, що ця фортеця вперше була збудована ще за життя Ісуса Хреста. Археологічні розкопки засвідчили, що люди тут уже жили понад п’ять тисяч років тому. Місце це було настільки бажаним, що претендентів на володіння ним не бракувало ніколи. Та й саме місто за народною етимологією так і називається – жадане або бажане, одним словом – Хотин.
Той, хто володів містом, контролював також єдину дорогу , що виходила з віковічних лісів берегом струмка до переправи на Дністрі, саме біля підніжжя скелі, на якій височіла, змінюючи з часом свою архітектуру та конструкцію, твердиня. А контроль дороги, а тим більше переправи через велику річку, в усі часи був дуже прибутковою справою. Тому володіти Хотином дуже хотіли.
Наприкінці ХIV століття Хотин увійшов до складу Молдавської держави. Зважаючи на подвійну загрозу від Польщі та Османської імперії, господар Молдавії Стефан ІІІ Великий значно розширив фортецю. Було зведено новий мур товщиною 5 і висотою 40 метрів, споруджено п’ять веж, рівень двору фортеці піднятий на 10 метрів та розділений на Княжий двір і двір Воїнів, подвір’я вимощується кам’яними плитами та будується керамічний водопровід, що простягався майже на кілометр у бік від річки. Викопуються глибокі підвали для зберігання провіанту. Саме після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю набула свого сьогоднішнього вигляду, крім південних мурів та Південної (В’їзної) брами з дерев’яними мостами, зведеними на початку XVIII століття турками.
Нині на території Хотинської фортеці створено Державний історико-архітектурний заповідник, відбуваються числені реконструкції битв, проводяться фестивалі та знімаються історичні фільми. «Захар Беркут», «Д’Артаньян та три мушкетери», «Тарас Бульба», «Чорна стріла», «Могила Лева», «На війні як на війні», «Русалочка», «Сказання про доблесного лицаря Айвенго», та ще понад 40 фільмів, у зйомках яких брала участь фортеця.
Суворий і грізний вигляд мають оборонні стіни фортеці – замка. Зовні їх прикрашають викладені з червоної цегли чотири смуги, кожна з яких складається з кількох квадратів, вписаних один в один, та розташованими над ними чотирма рядами ступінчастих! пірамід завершених хрестами.
Такі мотиви часто зустрічаються в Українському народному мистецтві, особливо на Поділлі. Завдяки орнаменту, стіни висота яких досягає 40 метрів справляють враження монолітних і надзвичайно могутніх.