Перебудувати речення на безособові, продемонструвавши різн вираження го-ловного члена речення, вказати їх. 1. Теплий весняний дощ покропив землю.
2. Сніг замів дороги.
3. У лісі пахне сосна.
4. Вода залила луки.
5. Заморозки прибили зав'язь на деревах.
6. Сніг замів сліди.
7. Туман вкрив степ.
8. Не дрімають, думають про наступний день.
9. Дощ квасить і квасить, а ти мусиш іти.
10. Шлунки болять від голоду, а в очах метелики.
11. Мороз міцнішає, дує західний вітер.
12. Під цим зоряним небом ми думали про все і одразу.
Визначити і підкреслити граматичну основу речення (підмет (головний член речення, який вказує на особу, предмет, явище і відповідає на питання називного відмінка хто?, що?, у реченні підкреслюється однією лінією), і присудок (головний член речення, який вказує на дію, на те, що підмет робить, який він є, що з ним робиться і відповідає на питання що робити?, що зробити?, що буде робити?, в реченні підкреслюється двома лініями).
Підкреслити другорядні члени речення
— додаток (другорядний член речення, який вказує на особу, предмет, явище і відповідає на питання непрямих відмінків, тобто усіх, крім називного( родовий відмінок (кого?, чого?), давальний
відмінок (кому чому)
, знахідний відмінок (кого?, що?),
орудний відмінок (ким?, чим?),
місцевий відмінок (на(у) кому, чому?),
в реченні підкреслюється пунктиром);
— означення ( другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета, або приналежність комусь, відповідає на питання який?, яка?, яке?, чий, чия, чиє?, в реченні підкреслюється хвилястою лінією);
— обставина (другорядний член речення, який вказує на мету, причину б дії, на міру вияву ознаки, на час і місце, відповідає на питання як?, яким наскільки?, в якій мірі?, коли?, куди?, звідки?, в реченні підкреслюється рискою з крапкою).
Тип речення за метою висловлювання
— розповідне (йдеться про події, які відбуваються, відбулися, або будуть відбуватися);
— питальне (містить запитання);
— спонукальне ( речення, яке спонукає до дії, у якому виражається заклик, прохання, побажання).
Речення за інтонацією окличне (висловлюється з підвищеною інтонацією) чи неокличне.
За будовою речення поділяються на прості і складні.
Просте речення має в своєму складі одну граматичну основу.
Приклад:
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
Наука для людини —як сонце для життя (Нар.тв.).
У складному реченні є дві і більше граматичних основ
Приклад:
Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить (Нар. тв.).
Односкладне (має або підмет, або присудок) чи двоскладне (має і підмет, і присудок).
Поширене (містить другорядні члени речення) чи непоширене (не має другорядних членів речення у своєму складі).
Повне (є усі члени речення) чи неповне (якийсь член речення пропущено, але його легко можна відновити зі змісту.
Объяснение:
:-D
Справили значний вплив на хід європейської історії. Займалися розбоєм і торгівлею в Європі, Західній Азії та Північній Африці. Протягом IX—XI століть колонізували значні регіони Європи: Східну Англію, Нормандію, Ісландію, Фарерські та Шетландські острови, Сицилію, Русь тощо. Складалися, переважно, з данців, норвежців і шведів. Первісно сповідували скандинавське язичництво;
Протягом Х—ХІ століть навернулися до християнства. Через тогочасне перенаселення Скандинавії й відносну беззахисність сусідів здійснювали часті грабіжницькі рейди. На морі й річках використовували довгі вітрильні човни дракари. Нападали і плюндрували міста і поселення, розташовані в прибережній зоні. Очолювалися ватажками-землевласниками або головами родів. У вільний від походів час займалися землеробством і торгівлею. Розвинули Дніпровський і Волзький торгові шляхи. Першими з європейців середньовіччя досягли Гренландії і Північної Америки. Епос вікінгів зберігся у сагах. Період їхньої експансії у 793—1066 роках називають в історіографії епохою вікінгів. Також — нормани, дани, варанги, варяги.
Объяснение:
:-[