Перебудуйте особові речення в безособові та запишіть їх. Війнув запах зотлілого листя.
Холодний осінній дощ полив землю.
Сиві розпатлані хмари заволокли небо.

Объяснение:

Посеред кімнати — дубовий старовинний стіл. Він квадратовий, а столішни-ця викладена мозаїкою з елементів, зроблених із дерев різних порід. Стіл спирається на масивні ніжки. Проміж них — дерев’яні поперечки. Коли я була зовсім маленькою, я полюбляла на них сидіти. А ще у прабабці є диван. Як же не присісти на прохолодну шкіру старого дивана! У нього висока спинка із дзеркалом, полички, на яких стоять кумедні порцелянові слоники. По боках дивана — товсті шкіряні валики. Вони замінюють подушки. Я не стану описувати ані етажерку з книжками, яка стоїть між диваном і буфетом, ані шифоньєр, що розмістився у правому кутку кімнати, між вхідними дверима нком. А ось телевізор у прабабці сучасний. Від цього подарунка моїх батьків вона не відмовилася

    Старі люди споконвіку користувалися заслуженою повагою. І не даремно. Їх досвід завжди до молодим у вирішенні складних проблем. Народна мудрість каже: "Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся, й свого не загубиш".
     Шанобливому ставленню до людей похилого віку здавна привчали дітей. Так було заведено у всіх народів світу. Так і у нас, в Україні, віддаючи данину шани і любові до старих, усвідомлюючи, яких негараздів зазнали ці люди в житті, дітям прищеплювали в сім*ї повагу до старших.
     Молодші були повинні повсякчас виявляти увагу до старших людей: в їх присутності вони не могли сісти без за повинні мовчати, поки їх не спитають. Обов*язок молодих -  проявляти витримку і не перечити старим, завжди бути готовими прийти на до
     Я думаю, що без старих людей і молодим живеться не солодко: від кого ще почуєш такі чудові казки, як не від свого дідуся? Або хто спече такого смачного пиріжка, зварить такого борщу? Хто тебе приголубить так, як це зробить мила бабуся? Їм уже багато чого складно зробити самим, але ж вони дарують нам стільки радості у житті!