Перебудуйте речення так щоб в одному випадку в ньому була формотворча частка в другому заперечення в третьому дальню пустотливий Промінь сонця зупиняється в Зеленій гущавині. до ть

1. Ознайомившись із документацією, комісія виявила багато недоліків у роботі фірми.
2. Переглянувши бухгалтерську звітність,  аудитори  звернулись з питаннями до  директора.
3. Прочитавши резюме, начальник відділу кадрів  зрозумів, що він має справу з фахівцем.
4. Закінчивши університет, я був призначений на посаду заступника головного бухгалтера.
5. Повернувшись із-за кордону, він захотів відкрити власну фірму.
6. Опрацювавши належним чином першоджерела,  ввів їх дані  до монографії.
7. Опрацювавши належним чином статті закону, вони  включили їх  до порядку    денного засідання.

Через дефіс пишуться: складні іменники, утворені із самостійно вживаних слів, перше з яких підкреслює певну ознаку, особливість предмета (дизель-мотор, стоп-кран, жар-птиця); іменники, що позначають власні назви, із першою частиною пів-, а також будь-які іменник з частинами екс-, віце-, лейб-, обер-, міні-, міді-, максі- (пів-Києва, екс-чемпіон, віце-консул, міні-спідниця); складні прізвища та географічні назви (Гулак-Артемівський, Кам’янець-Подільський); а також географічні назви, до складу яких входить прийменник (Ростов-на-Дону); складні прикметники, якщо: а) вони утворені з двох і більше незалежних слів (мовно-літературний, лісо-степовий); б) перша частина прикметника закінчується на -ико, -іко (історико-культурний, механіко-математичний); складні назви кольорів та їхніх відтінків (темно-зелений, сіро-голубий), крім прикметника жовтогарячий; складні назви якостей з додатковим відтінком (гірко-солодкий, кислувато- солоний); назви проміжних сторін світу (норд-ост, південно-східний); складні іменники, прикметники, числівники, якщо перша частина — написаний цифрами числівник (100-тисячний); складні займенники та прислівники із суфіксами та префіксами будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, якщо їх не роз’єднує прийменник (хто-небудь, казна-як, бозна-де але казна з ким); складні прислівники, утворені з двох самостійно вживаних прислівників, зокрема із синонімів та антонімів (сяк-так, більш-менш); складні прислівники, утворені повторенням того самого слова або спільнокореневих слів без службових частин мови чи з ними (далеко-далеко, хоч-не-хоч, всього-на-всього, пліч-о-пліч); складні прислівники, утворені за до префікса по- і суфіксів -ому, -ему (-єму), -и, а також складні прислівники, утворенні поєднанням префікса по- і порядкового числівника (по-братньому, по-господарськи, по-третє); складні прийменники з першим компонентом з-, із- (із-за, з-під); частки -бо, -но, -то, -от, -таки, якщо вони стоять після слова, якого стосуються і не відділяються від нього іншими частинами мови (Іди-бо, тим-то); складні звуконаслідувальні слова та слова, що вимовляються протяжно (ха-ха-ха, ціп-ціп-ціп, стережи-и-сь).