Перебудуйтэ розповидни речення в спонукальни.запиши нови речення. учни сумлинно працюють на уроци. иванко дав мени почитаты цикаву кныгу. треба бурегты кожну хвылынку.

1)Хай буде світло; (1:3); Плодіться і розмножайтеся (1:22); На свій образ і подобу (1:26); Спочити від трудів (2:2-3); Кость від кості, плоть від плоті(2:21-23); не добре чоловіку бути єдину (2:18); у поті чола (3:19); забороненій плід.Яблуко гріховне(2:16-17)

2)Рідна мова не полова- :її за вітром не розвіеш; Яка трава, таке і сіно; Без сонця не можна бути, без милого не можна жити; Добро пушить, а лихо сушить; Правда очі коле; Ото велике цебе; Не нашого поля ягода;Вода-вогонь, небо-земля, молодість-старість.

3)покласти зуби на полицю; повісити носа; як рак свисне; з вогню та в полумя; накивати пятами; пасти задніх; чужими руками жар загрібати; пройти вогонь і воду.

1) I вороги чоловiковi - домашнi його! 

А хто не хоче працювати, той не повинен iсти.

Що Бог спарував, людина нехай не розлучує.

I як правиця твоя спокушає тебе, - вiдiтни її i кинь вiд себе: бо краще тобi, шоб загинув один iз твоїх членiв, анiж до геєни все тiло твоє було вкинене.

I чого в оцi брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оцi не чуєш?

I хто впаде на цей камiнь - розiб'ється, а на кого вiн сам упаде - то розчавить його.

I як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чинiть i ви.

2)Хто живому не дав, той хай і мертвому не дає. 
Як будемо живі, то будем і ситі.

Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння.
Життя закоротке для розкоші, а задовге на горе.

Кому добре, той співає, кому зле, той плаче. 
Співаєш добре, а перестанеш — ще краще. 
Хто співає, той журбу проганяє.

З пісні й казки слова не викидають.

3)нажаль не можу привести прикладу..