Перебудуйте складносурядні та складнопідрядні речення на безсполучникові. Підкресліть граматичні основи, поясніть уживання розділових знаків. 1.Спускаючись стежкою вниз, діти побачили, як до них наближається чоловік.
2.Доки буде жити дух наш запорозький, доти Україна буде в світі жить(А. Рекубрацький).
3.Грона червоні в калини горять, і птахи до неї здалека летять(Л. Забашта).
4.Отак козаччина пройшла, а ми немов й не чули (П.Тичина).
5.Ти ніяк не можеш зрозуміти, що... без науки неможливий розвиток суспільства(Г. Тютюнник).
6.Серед великої тиші було чути, як шелестять листочки.
7.Ударив грім, що аж шибки затряслися в домі.
8.Поки геній стоїть, витираючи сльози, метушлива бездарність отари свої пасе(Л. Костенко).
Вічливу людину відрізнити від інших дуже легко.Така людина завжди говорить з посмішкою, дякує тобі за будь-яку справу, бажає тобі здоров'я, гарного аппетиту або доброго дня. І робить це не тільки тому, що так треба, а від щирого серця. Насправді вічлива людина ніколи не буде вдавати щось із себе - вона буде сама собою завжди, навіть тоді, коли аргументи будуть проти неї.
Справжня шляхетна людина буде робити добрі справи для всіх, хто їх потребує, і не буде розповідати про зроблене добро, хвалитися. Справжніх добрих людей дуже мало, і коли вони є - це щастя. Бережіь їх почуття, адже кожне необережне слово може ранити їх, відібрати бажання робити добро, змінити їх не в гарну сторону.
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Объяснение:
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!