Не гони коня кнутом, а гони вівсом не вір словам , а вір ділам семеро одного не ждуть хто питає, той не блудить не зазнавши гіркого, що ти знаєш про солодке? чули дзвін та не узнали, де він не знав, не знав та й забув моя хата скраю, я нічого не знаю якщо на своєму язиці не втримаєш, то на чужий не сподівайся горе тому жить, хто життям не дорожить:)
Як овечка: не мовить ні словечка.Не так то він діє, як тим словом сіє.Кого не б'є слово, тому й палиця не За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.Впік мене тим словом, не треба й вогню.Дурний язик — голові не приятель.Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.Не кидай слова на вітер.Слово — не полова, язик — не помело.Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
Саша знов рано прокинувся, поснідав і пішов до школи. У школі знов нудні уроки, втомлені вчителя та дуже сонні однокласники, тільки ось Маша - сусідка по парті ніяк не може заспокоїтись. Грається зі своїми олівцем та ❤️почорнівшого від того ж олівця гумкою. Вирішив Сашко налякати Марійку, став за стільцем Маши та як крикнув. Машка в туж секунду як ❤️посивіла ❤️налякана бабуся почала щось бубніти собі під носа. Дзвінок. Почався перший урок. У кабінет заходить літня вчителька в білій сорочці
❤️позеленівшій від пюре з брокколі. Урок був нудним і не цікавим, захотіла Маша кинути літачок з ❤️помальованого листка з якогось зошита. Побачивши літачок ❤️розгнівана вчителька запрятала літаючий пристрій у шафу зі словами "-ВПРАВА 233!!". Маша засміялась я сказала Саші "-Якась вона
❤️знервована)" Після уроків, по дорозі додому, Сашко розглядував квітки, а точніше росу тільки ❤️пройшовшого дощу. Ось такий навчальний день!
не вір словам , а вір ділам
семеро одного не ждуть
хто питає, той не блудить
не зазнавши гіркого, що ти знаєш про солодке?
чули дзвін та не узнали, де він
не знав, не знав та й забув
моя хата скраю, я нічого не знаю
якщо на своєму язиці не втримаєш, то на чужий не сподівайся
горе тому жить, хто життям не дорожить:)
Як овечка: не мовить ні словечка.Не так то він діє, як тим словом сіє.Кого не б'є слово, тому й палиця не За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.Впік мене тим словом, не треба й вогню.Дурний язик — голові не приятель.Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.Не кидай слова на вітер.Слово — не полова, язик — не помело.Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
❤️ дієприкметник
Объяснение:
Саша знов рано прокинувся, поснідав і пішов до школи. У школі знов нудні уроки, втомлені вчителя та дуже сонні однокласники, тільки ось Маша - сусідка по парті ніяк не може заспокоїтись. Грається зі своїми олівцем та ❤️почорнівшого від того ж олівця гумкою. Вирішив Сашко налякати Марійку, став за стільцем Маши та як крикнув. Машка в туж секунду як ❤️посивіла ❤️налякана бабуся почала щось бубніти собі під носа. Дзвінок. Почався перший урок. У кабінет заходить літня вчителька в білій сорочці
❤️позеленівшій від пюре з брокколі. Урок був нудним і не цікавим, захотіла Маша кинути літачок з ❤️помальованого листка з якогось зошита. Побачивши літачок ❤️розгнівана вчителька запрятала літаючий пристрій у шафу зі словами "-ВПРАВА 233!!". Маша засміялась я сказала Саші "-Якась вона
❤️знервована)" Після уроків, по дорозі додому, Сашко розглядував квітки, а точніше росу тільки ❤️пройшовшого дощу. Ось такий навчальний день!