У мене невеличка світла кімната з приємними світло-сірими шпалерами. На всю стіну — величезне вікно, через яке до кімнати зранку заглядає сонечко. Посеред приміщення — круглий стіл коричневого кольору, з вишуканою різьбою, прикрашений червоними гвоздиками у керамічній вазі. Біля стола — два стільці. Навпроти дверей стоїть книжкова шафа, в надрах якої зберігаються справжні скарби — книги. Ліворуч від шафи знаходиться ліжко, дерев'яне, невисоке, з різнокольоровими маленькими подушечками. Біля вікна стоять журнальний столик, крісло і торшер. Це мій улюблений куточок, тут я довгими зимовими вечорами читаю або малюю. Підлога застелена темно-червоним із вигадливими візерунками килимом.
Відповідь:
У мене невеличка світла кімната з приємними світло-сірими шпалерами. На всю стіну — величезне вікно, через яке до кімнати зранку заглядає сонечко. Посеред приміщення — круглий стіл коричневого кольору, з вишуканою різьбою, прикрашений червоними гвоздиками у керамічній вазі. Біля стола — два стільці. Навпроти дверей стоїть книжкова шафа, в надрах якої зберігаються справжні скарби — книги. Ліворуч від шафи знаходиться ліжко, дерев'яне, невисоке, з різнокольоровими маленькими подушечками. Біля вікна стоять журнальний столик, крісло і торшер. Це мій улюблений куточок, тут я довгими зимовими вечорами читаю або малюю. Підлога застелена темно-червоним із вигадливими візерунками килимом.
Моя кімната затишна, привітна, світла.
Пояснення:
-Привіт
-Привіт,Романе
-Чула,що сталося з Олею?
-Ні
-Ії пограбували
-Як?Коли це сталося?
-Позавчора
-Розповідай
-Вона спілкувалпюпся у соц.мережі з хлопцем. Розповіла йому все про себе
-Дай вгадаю далі:через необачність їх пограбували?
-Так.Добре,що постраждалих немає.
-То їй ще пощастило.
-У мене теж був такий знайомий
-Вас теж пограбували?
- Та ні. Коли він став запитувати особисті дані,я злякалася
-І у нього нічого не вийшло?
-Ні,на щастя
-Бачиш до чого призводить необачність?
-Та бачу.А вона сильно злякалася?
-А ти як думаєш?
-Напевне,що так
-Отож бо й воно
-Слухай,а давай провідаємо іі?
-А коли?
-Зараз.
-Добре, давай.
-Можливо принесемо їй щось смачненьке?
-Добре, сходимо в машазин глянемо що є.
-Навіщо? Принесу їй гостинців які мая мама спекла.
-Хороша ідея!
-А скільки грошей у неї вкрали, не знаєш?
-Не дуже багато, грабіжника спіймали.
-А гроші повернув?
-А ось цього не знаю.
-Як провідаємо запитаю.
-Краще не треба, не нагадуй, вона ж тоді сильно злякалася.
-Добре.
-Ох, то ж вона тут недалеко живе, ідем до неї вже.
-Тільки, я зараз збігаю до хати, тут, через дорогу.
-"Гостинчика" візбмеш, так?
-Так, почекай тут.
-Ось!
-Бачу твоя мама старалася.
-Так, а як я їй розповіла, то вана в корзанку 10 штук наложила.
-Ох і наїсться вона.
-"Заїсть своє горе" як кажуть.
-Чому ж горе, грабіжника ж спіймали.
-Тож говорю "кажуть".
-Добре, то йдем?
-Йдем.