З першого дня життя людини – поруч мати. Вона доглядає, годує і допомагає пізнавати світ своїй дитині. Вона навчає цінувати це життя таким, яким воно є, бачити радощі і прикрощі, прагнути завжди до чогось кращого.
Протягом життя, щоб не сталося, мати завжди буде поряд, завжди вислухає та до Мати радіє нашим перемогам та співчуває невдачам. Матір може дати розумні поради і до вирішити усі наші проблеми, саме вона захистить та застереже від невірних кроків та вчинків. Бо, коли не маєш достатнього життєвого досвіду, дуже легко помилитися, оступитися і піти не тією стежкою.
Кожна мати прагне вберегти своє дитя від життєвих турбот. Материнська любов здатна подолати будь-яку відстань. І, де б ми не були, мама завжди знайде б до
Немає жодного письменника, який би не посвятив свого твору матері. Це «Пісня про рушник» Андрія Малишка, «Два кольори» Дмитра Павличка, оповідання «Мати» Олександра Довженко...
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
Та не тільки мати поета «недоспала ночей», не тільки вона «в дорогу далеку…на зорі проводжала». Багато матерів, проводжаючи дітей у далеку дорогу, бажали їм щастя та добробуту, молилися за них щохвилини та завжди чекали додому.
Вирушаючи у велике життя, обов'язково треба подякувати своїй матусі за все, що вона для тебе зробила. Адже саме мати є зіркою, яка освітить твій шлях у темряві великого світу. І коли ти, дорослий і сильний, видерешся на вершину, не забудь про найріднішу людину, бо саме завдяки їй ти і став таким, яким ти є.
Квіти - це прекрасні рослини, які коли-небудь були створені природою. Я дуже люблю гати за тим, як розпускаються бутони квітів, особливо троянд. У нашому дворі росте багато троянд, але особливу увагу я приділяю тільки однієї. Щоранку квітка починає оживати від першого дотику ніжних сонячних променів, які будять його запашні пелюстки. Коли я закриваю очі, в моїй уяві постає ніжне, тендітне створіння. Воно росте на алеї, серед таких же кольорів. Одного разу, коли я прийшов зі школи, я побачив свою улюблену троянду, що стоїть в склянці з водою. Засмучення і печаль охопили моє серце. Я відчув біль в душі, наче я був тієї самої зрізаної трояндою. Пройде час, троянда зів'яне, і її колись запашні пелюстки опаде. Я закликаю всіх милуватися красою троянд, що ростуть на алеї, а не стоять у вазі або в склянці.
Протягом життя, щоб не сталося, мати завжди буде поряд, завжди вислухає та до Мати радіє нашим перемогам та співчуває невдачам. Матір може дати розумні поради і до вирішити усі наші проблеми, саме вона захистить та застереже від невірних кроків та вчинків. Бо, коли не маєш достатнього життєвого досвіду, дуже легко помилитися, оступитися і піти не тією стежкою.
Кожна мати прагне вберегти своє дитя від життєвих турбот. Материнська любов здатна подолати будь-яку відстань. І, де б ми не були, мама завжди знайде б до
Немає жодного письменника, який би не посвятив свого твору матері. Це «Пісня про рушник» Андрія Малишка, «Два кольори» Дмитра Павличка, оповідання «Мати» Олександра Довженко...
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
Та не тільки мати поета «недоспала ночей», не тільки вона «в дорогу далеку…на зорі проводжала». Багато матерів, проводжаючи дітей у далеку дорогу, бажали їм щастя та добробуту, молилися за них щохвилини та завжди чекали додому.
Вирушаючи у велике життя, обов'язково треба подякувати своїй матусі за все, що вона для тебе зробила. Адже саме мати є зіркою, яка освітить твій шлях у темряві великого світу. І коли ти, дорослий і сильний, видерешся на вершину, не забудь про найріднішу людину, бо саме завдяки їй ти і став таким, яким ти є.
Коли я закриваю очі, в моїй уяві постає ніжне, тендітне створіння. Воно росте на алеї, серед таких же кольорів.
Одного разу, коли я прийшов зі школи, я побачив свою улюблену троянду, що стоїть в склянці з водою. Засмучення і печаль охопили моє серце. Я відчув біль в душі, наче я був тієї самої зрізаної трояндою.
Пройде час, троянда зів'яне, і її колись запашні пелюстки опаде. Я закликаю всіх милуватися красою троянд, що ростуть на алеї, а не стоять у вазі або в склянці.