Перекладіть тест українською мовою 2 - 3 реченнями пере-
дайте зміст тексту
О языке и смысле слов
В связи с истинным смыслом данных высказываний позволю себе про-
вести теоретическое суждение
Все существующие слова в языке имеют свое прямое назначение, привязаны
к тем явлениям и предметам действительности или воображения, для обозначе-
ния которых они возникли По мере расширения познанной картины мира часть
слов начинает обслуживать новое, тоже расширяя свое прямое значение
Надо полагать, что так будет и впредь, так как творить совершенно новые
слова возможно только теоретически
Не считайте мое следующее допущение абсурдным изна-
чально возникший объем слов заключал в себе смысл не только настоящего,
но и будущего Часть смысла будущего в слове открывалась тогда, когда на-
ступало это будущее и люди познавали соответствующее новое
Прямая семантика
Если глубоко, духовным взором приглядеться к отдельным словам, перед
нами откроется семантика настоящего - будущего, то есть Веч-
ного Это я назову прямой семантикой, прямым назначением слов
Но в речи слова часто применяются не в прямом назначении То есть
из прямого смысла слова порой остается, может быть, только форма, которая
намекает на его смысловое ядро, форма наполняется чем-то другим, иногда
весьма отличным и отдаленным от прямой семантики Пример такого обо-
рота слов дает поэзия, искусство, а также наука и бытовая речь Это говорит
о том, что, во-первых, мы имеем дело с ограниченным количеством слов и нет
возможности вольно его умножать, во-вторых, чувства часто не поддаются
прямым словесным выражениям и требуют дополнительных оттенков, из-за
чего притягиваются другие слова, в-третьих, возникает необходимость гово-
рить подтекстом или вовсе заключать нечто сокровенное в недра образности
выражений и так передавать потомству (Ш Амонашвили)

Відповідь:

Пояснення:

Дієвідміну дієслова можна визначити:

а) за 3-ю особою однини, якщо наголос падає на закінчення: веде, береже (І дієвідміна); біжить, кри­чить, шумить (II дієвідміна);

б) за 3-ю особою множини за закінченнями -уть (-ють) і -ать (-ять): пишуть, виконують, клопочуться (І дієвідмі­на); нівечать, чистять, дивляться (II дієвідміна).

Безпохибно дієвідміна дієслова визначається за основою інфінітива (неозначена форма без суфікса -ти: працюва-ти, терпі-ти, чисти-ти, до ти).

Якщо основа інфінітива закінчується суфіксами -і- (-Ї-), -и- або після шиплячого -а- і цей суфікс у 1-й особі однини випадає, то дієслово належить до II дієвідміни. Якщо дієслово не відповідає цим умовам, то воно належить до 1 дієвідміни. Наприклад, дієслова гуркотіти — гуркочу, гоїти — гою, ходити — ходжу, бачити — бачу, кричати — кричу, одержати — одержу (у яких суфікси -і-, -и- та після шиплячого -а- випа­дають) належать до II дієвідміни: гуркотиш, гуркотить... гур­котять; гоїш, гоїть... гоять. Дієслова молоти, боротися, в'я­нути, класти, повзти, гуркотати, дихати, стругати (у яких немає суфіксів -і-, -и- та після шиплячого -а-), радіти — ра­дію, синіти — синію, бажати — бажаю, помічати — помічаю (у яких ці суфікси не випадають) належать до 1 дієвідміни: гуркочеш, гуркоче... гуркочуть; радієш, радіє... радіють. У дієсло­вах бити, лити, жати, почати тощо звуки и та а не є суфікса­ми (входять до кореня), тому ці дієслова належать також до І дієвідміни: б'єш, б'є... б'ють.

Із цього правила є винятки:

а) дієслова хотіти, гудіти, сопіти, ревіти, іржати (хоч у них суфікси -і-, -и- та після шиплячого -а- випадають)

належать до І дієвідміни: хочу, хочеш, хоче... хочуть; сопу (не «соплю»), сопеш, сопе... сопуть (не «соплять»);

б) дієслова бігти, боятися, стояти, спати (хоч у них немає відповідних суфіксів) належать до II дієвідміни: біжиш, біжить... біжать.

Іноді дієслова, подібні за звучанням і однакові або близькі за значенням, залежно від їхнього звукового оформлення мо­жуть належати до різних дієвідмін, наприклад: брязкотати — брязкочу, брязкочеш... брязкочуть і брязкотіти — брязкочу, бряз­котиш... брязкотять; слати — стелю, стелеш... стелють і сте­лити — стелю, стелиш... стелять; волокти — волочу, волочеш... волочуть і волочити — волочу, волочиш... волочать.

Відокремлені додатки підкреслюю.

Крім середнього арифметичного і середнього геометричного, науковці

часто розглядають середнє квадратичне двох чи кількох чисел.

Сукупності використовують для розв’язування деяких видів рівнянь і нерівностей, зокрема нерівностей з модулем.

Загалом на території країни сформувалася молочно-м’ясна спеціалізація скотарства, особливо в гірських районах.

На відміну від інших технічних культур, посівні площі  під соняшником за останні роки суттєво зросли.

Внутрішній уміст клітини, за винятком ядра, називають цитоплазмою.

Складні  ферменти, крім білкової частини,  містять і небілкову.

Объяснение: