Переписати речення, розставляючи розділові знаки. Накреслити схеми складних речень. Указати тип кожного речення.
1. Встала весна чорну землю сонну розбудила уквітчала її рястом барвінком укрила (Т.Шевченко).
2. Коли із смутку проліски зростуть на весняній поляні то в струнах серця розцвітуть мелодії незнані (М.Рильський).
3. Навесні по узліссі і на галявині зеленіє перший ряст і цвіте сон-трава (Леся Українка).
4. Розіллялись річкою струмки тре очиці сон-трава с цвіт-серпанок одягли садки гріє квітень літо у долонях (Л.Гудзь).
5. Ти до мене прийшла не із казки чи сну і здалося мені що стрічаю весну (В.Симоненко).
6. Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна і піднімає буйні трави земля хмільна і запашна (М.Стельмах).
7. Як радісно мені що скоро сніг розтане й зелене убрання одягнуть дерева (В.Сосюра).
8. Ах це десь весна танцює розтопивши білу кригу (П.Тичина).
9. Може квіти зійдуть і настане ще й для мене весела весна (Леся Українка).
10. Знаю добре прийде день весняний і дуби в зелених стануть шатах і сміятись буде сонце в росах (Олександр Олесь).
11. Блаженний той хто осінь на весну в натхненній пісні обертає (В.Сосюра).
12. Налагодь струни золоті весна бенкет справляє (Олександр Олесь).
Дуже швидка зміна клімату спричиняє біль і страждання нашій планеті. А хто в цьому винен? Так, діяльність людини, її примхи.
Зміна погоди торкнулася кожну частину нашої землі. Там, де повинно бути холодно, тепліше ніж там де повинно бути спекотно. Це спричиняє велику смертність різних видів тварин, згорання лісів та всихання річок. Але діяльність людини й на цьому не закінчується: велика кількість будинків, доріг збудовані біля річок та озер, які, нажаль, скриті від очей асфальтною дорогою.
Це сталося й з нашою річкою Либідь. Стародавня річка про яку ходять легенди зараз тече під нашими ногами. Брудна, засмучена й нещасна. Таких як вона мільйони, але в пам'яті вони залишаються могутніми руслами без яких людина не змогла жити.
Бережіть природу: річки, озера, ліси. Без них - ми станемо на крок ближче до смерті.
Н.в. - сто п'ятдесят сім
Р.в. - ста п'ятдесяти ( п'ятдесятьох) семи (сімох)
Д.в. - ста п'ятдесяти ( п'ятдесятьом) семи (сімом)
З.в. - сто п'ятдесят сім
О.в. - ста п'ятдесятьма (п'ятдесятьома) сьома (сімома)
М.в. - (на) ста п'ятдесяти (п'ятдесятьох) семи (сімох)
Н.в. - дев'ятсот сорок три
Р.в. - дев'ятисот сорока трьох
Д.в. - дев'ятистам сорока трьом
З.в. - дев'ятсот сорок три
О.в. - дев'ятьмастами (дев'ятьомастами) сорока трьома
М.в. - (на) дев'ятистах сорока трьох
Н.в. - тисяча сімсот двадцять шість
Р.в. - тисячі семисот двадцяти (двадцятьох) шести (шістьох)
Д.в. - тисячі семистам двадцяти (двадцятьом) шести (шістьом)
З.в. - тисячу сімсот двадцять шість
О.в. - тисячею сьомастами (сімомастами) двадцятьма (двадцятьома) шістьма (шістьома)
М.в. - (на) тисячі семистах двадцяти (двадцятьох) шести (шістьох)