Перепишіть лише неповні речення, ставлячи, де потрібно, тире. 290
Перепишіть прислів'я, розставляючи пропущені розділові знаки.
1. У єднанні здобувається перемога, у розбраті поразка (Англій-
ське). 2. У працьовитого мозолі від роботи, у ледачого від ложки
(Фінське). 3. Оса гарна на вроду, а бджола на вдачу. 4. Павук шука
отруту, а бджола мед. 5. Пасічник хвалиться пасікою, а гультяй
мріями (Українські). 6. Цвях збереже підкову, підкова коня, кінь
сміливця, сміливець Вітчизну (Кримськотатарське).
Що символізує в українському фольклорі бджола? оса? павук? Складіть
(прозою чи віршами) байку, персонажами якої були б ці три комахи.​

Хорошо, давайте разберем этот вопрос шаг за шагом.

Присвійні прикметники — это прикметники, которые образуются от именников для обозначения принадлежности или присутствия у кого-то или у чего-то. Чтобы образовать присвійні прикметники, мы должны добавить к именникам специальные окончания.

Вопрос предлагает нам образовать присвійні прикметники от следующих именников: ольга, донька, дочка, ївга, онучка, мелашка, свекруха, надія, соломія, товариш, лікар, школяр, олень.

1. Ольга:
Чтобы образовать присвійний прикметник от именника "Ольга", мы добавляем окончание "-ин":
Ольган — присвійник від Ольга.

2. Донька:
Чтобы образовать присвійний прикметник от именника "донька", мы добавляем окончание "-ин", так как именник заканчивается на гласную:
Донькин — присвійник від донька.

3. Дочка:
Чтобы образовать присвійний прикметник от именника "дочка", мы также добавляем окончание "-ин":
Дочкин — присвійник від дочка.

4. Ївга:
Чтобы образовать присвійний прикметник от именника "Ївга", мы добавляем окончание "-ин":
Ївгин — присвійник від Ївга.

5. Онучка:
Чтобы образовать присвійний прикметник от именника "онучка", мы меняем окончание на "-ин":
Онучкин — присвійник від онучка.

6. Мелашка:
Чтобы образовать присвійний прикметник от именника "мелашка", мы также добавляем окончание "-ин":
Мелашкін — присвійник від мелашка.

7. Свекруха:
Чтобы образовать присвійний прикметник от именника "свекруха", мы меняем окончание на "-ин":
Свекружин — присвійник від свекруха.

8. Надія:
Чтобы образовать присвійний прикметник от именника "Надія", мы добавляем окончание "-ин":
Надіин — присвійник від Надія.

9. Соломія:
Чтобы образовать присвійний прикметник от именника "Соломія", мы добавляем окончание "-ин":
Соломіїн — присвійник від Соломія.

10. Товариш:
Чтобы образовать присвійний прикметник от именника "товариш", мы добавляем окончание "-ин":
Товаришін — присвійник від товариш.

11. Лікар:
Чтобы образовать присвійний прикметник от именника "лікар", мы добавляем окончание "-ин":
Лікарів — присвійник від лікар.

12. Школяр:
Чтобы образовать присвійний прикметник от именника "школяр", мы добавляем окончание "-ин":
Школярів — присвійник від школяр.

13. Олень:
Чтобы образовать присвійний прикметник от именника "олень", мы добавляем окончание "-ин":
Оленьов — присвійник від олень.

Вот, мы успешно образовали присвійні прикметники от данных именников. Если у вас есть еще вопросы или что-то непонятно, не стесняйтесь задавать!

1) Г. Іванов зазначав: "Творчість це не розкіш для обраних, а загальна біологічна потреба, інколи не усвідомлена нами".
Обгрунтування - речення починається з вводного слова "Г. Іванов зазначав", після чого йде пряма мова, яку виразив дослідник. Розділовими знаками (крапкою, комою, тире) відокремлюються речення й великими літерами позначаються нові речення. Для зрозуміння речення, я замінила малі літери великими на початку кожного речення, воно стало більш зрозумілим для школяра.

2) "А тепер розкажи нам, Нателло", усміхаючись, говорив інженер, "як ти відкрила Оленяче джерело" (О. Гончар).
Обгрунтування - речення починається з вводного слова "А тепер", після чого йде пряма мова, яку виразив інженер. Розділовими знаками (крапкою, комою) відокремлюються речення й великими літерами позначаються нові речення. Додала кому після вводного слова, яке є членом речення.

3) "Мамо", каже Оленка, "вранці ой, як люблю я вас".
А чого ти мені це говориш, непокоїться мати.
Обгрунтування - спочатку є речення з прямою мовою, в якому Оленка висловлює свої почуття щодо матері, а потім звучить пряма мова матері, яка висловлює свої думки. Розділовими знаками (крапкою, комою) відокремлюються речення й великими літерами позначаються нові речення. Вставила кому перед ой і додала окличний знак в кінці першого речення за межами лапок.

4) "Бо хочу, щоб ви мене любили не менше, ніж Петрика", мама полегшено зітхнула й каже.
Піди, Оленко, запитай Сонця, як воно ділить своє тепло між людьми (В. Сухомлинський).
Обгрунтування - спочатку є речення з прямою мовою, в якому Оленка висловлює свою мрію, а потім розповідне речення, в якому мама виражає свою думку. Розділовими знаками (крапкою, комою) відокремлюються речення й великими літерами позначаються нові речення. Вставила кому перед щоб і замінила точку на запитання в кінці речення під номером 4.

12) Спочатку: "Неможливо виростити повноцінну людину без виховання в ній почуття Прекрасного".
Потім: Р. Тагор каже, що неможливо виростити повноцінну людину без виховання в ній почуття Прекрасного.
Обгрунтування - спочатку є речення з прямою мовою, в якому автор висловлює свою думку, а потім вживається непряма мова, де виражаються ці ж самі думки, але вже з елементами повідомлення. Вставила кому перед що й замінила крапку на кому в кінці першого речення.