Перепишіть. Поставте коми лише між словами, пов’язаними сурядним зв’язком, та виділіть з обох боків комами лише ті
слова, що стоять поза граматичним зв’язком.
І.1. У небі сонце і весна і журавлиний крик (О. Підсуха). 2. І
дивиться на обриси планети висот космічних перший
космонавт (Л. Дмитерко). 3.Осінній холодок над спраглою
землею шатро гаптоване широко розіп’яв (М. Рильський). 4.
Скупе проміння осіннього сонця самітньо відсвічує немічною
прозолотою на білому тілі беріз (О. Донченко). 5. Під самою
хатою росли червоні білі рожеві маки (І. Нечуй-Левицький). 6.
Над ґанком висіли важкі кетяги пов’язаної в пучки калини (М.
Стельмах). 7. Без мови рідної юначе й народу нашого нема
(В. Сосюра). 8. Гірських вершин досягають на жаль не тільки
орли (О.Довженко).
II. 1. Ми в боротьбі пройшли крізь бурі і негоди і творимо
життя незборне, молоде (В. Сосюра). 2. Краю мій. Люблю я
тебе вдень і вночі вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові
(Панас Мирний). 3. Сонце обливало землю рожевим світом і
ніжно цілувало тисячами своїх гарячих іскорок (Панас
Мирний). 4. Дівчата підбирали викопані буряки і, обрізавши
гичку складали в купи (О.Доменко). 5. Іноді глибоку тишу
порушує стукіт дятла чи шерех збитої білкою кедрової шишки
(О. Донченко). 6. Вузенька стежечка щезала часом серед
кам’яної пустині або ховалась під виступом скелі (М.
Коцюбинський). 7. Старий батько сидить коло хати та вчить
внука маленького чолом оддавати (Т. Шевченко). 8. Тече вода
в синє море та не витікає (Т. Шевченко).
Навесні ліс оживає після довгої зими. Ще недавно він був похмурим, а дерева стояли голі. А тепер ліс осяяло весняне сонечко. Тугі бруньки набухли на деревах за кілька днів. Вони розкрилися у ніжне зелене листя. Весняний ліс знову шумить від вітру.
Відразу після закінчення зими, на ще мокрій та холодній землі з’являються перші проліски. Це маленькі, ніжні та тендітні квіти, але які ж вони сильні та витривалі! Проліски не бояться пробиватися крізь залишки снігу, назустріч сонцю. Вони не бояться також весняних приморозків.
Скоро землю знову прикрасить шовковий килим з м’якої трави. А на сонячних лісових галявинах виростуть справжні розсипи різнокольорових квітів. Це яскраво-жовті примули, лілові крокуси, голубі дзвіночки, червоні дикі тюльпани. А слідом за ними білим або рожевим кольором зацвітуть деякі лісові дерева та кущі. Наприклад, дикі яблуні, вишні та груші, глід та бузина.
Навесні ліс сповнений заливистих та дзвінких пташиних голосів. Лісові птахи шукають собі пару, в’ють затишні гніздечка. Весна — це час весіль для лісових мешканців. Навіть змії, і ті святкують свої зміїні весілля. Навесні змії дуже злі та не полюбляють, коли їм заважають. У цей час потрібно ходити лісовими стежками обережно, щоб ненароком не наступити на змію, яка гріється де-небудь на сонечку.
Серед предметів скарбу виділяються такі: 4 антро фігурки, 5 зооморфних фігурок, 3 пальчасті фібули, 6 браслетів, налобні вінчики, сережки, скроневі підвіски, гривна, поясні бляшки, накладки, навершшя ременів, уламок тарелі, 2 срібні чаші, ложка для євхаристії з клеймами візантійських майстрів. Матеріал виробів — срібло 400–900 проби різного походження. Найбільший художній інтерес становлять срібні фігурки людей та тварин, виконані у оригінальному стилі. Деякі дослідники у ньому вбачають впливи гунів та аварів.
Вирізняються також срібні бляшки — зображення постаті чоловіка розміром 7,6 см, на ліктьових згинах фігурки присутні два отвори, ймовірно бляшку нашивали на одяг або на кінське сідло. Ноги чоловіка зігнуті в колінах, руки — покладені на стегна, що нагадує танцюриста. Сорочку чоловіка оздоблюють перехрещені по діагоналі насічені лінії, які нагадують вишивку.