Перепишіть, прикметники, що у дужках, запишіть у простій
формі найвищого ступеня порівняння.
1. Велика, (висока) з ідей – боротись за щастя людей (П. Тичина). 2. Сяють
розсипи краплинок (чистої) води. 3. Першою (болючою) втратою для Черниша
була смерть Юрія Брянського. 4. З могутнім будівничим гуркотом тепер
пов'язувались усі (гарні) мрії Нателли. 5. Зоя чула, як називав батько прізвища
трактористів, він називав справді (хороших).
Була собі країна Українська мова. У ній було дуже багато слів. Кожен з них виконував певну роботу. Одні слова називали предмет, інші – вказували на його ознаку. Були такі слова, що називали дію предмета, а ще інші вміли зв’язувати слова у речення.
Також в українській мові жили префікси, які вміли утворювати нові слова. Вони завжди знали перед коренем якого слова стати. Префікси виконували важливу роботу, вміли змінити слово. Префікси жили у дружбі і злагоді. Але одного разу між префіксами з – і с – виникла суперечка. Кожен з них думав, що він важливіший за свого брата. Вони наввипередки почали ставати перед коренем кожного слова. Почався у країні великий безлад. І тому королева Грамотійка розсудила їх так. Префікс с – стає перед буквами к, п , т, ф, х, а префікс з- стає перед іншими буквами.
З того часу запанувала в Українській мові гармонія.