Перепишіть речення, підкресліть головні члени речення, накресліть схеми, дайте повну характеристику речення.
1. Острах що він під час блукання загубить свою мрію що вона загине ніким
не спізнана охоплював його і стиснувши тремтячі руки він заплющував очі
(В.Підмогильний).
2. Хліборобська праця звичайно панує тут все відбувається в ніби
неквапливому розміреному ритмі а насправді спішать спішать щоб устигнути
щоб із вирощеного ні зернини не втратити бо ж відомо нива раз на рік родить
(О. Гончар).
3. Тим часом підкотила чергова хвиля він був певен що встигне відскочити
але бризки злетіли цього разу особливо високо й холодний водоспад омив
Твердовського з голови до п’ят (Я. Дубинянська).
4. Дика груша облита білим молоком і в тому пахучому білому молоці що
стиха піниться бджоли неначе киплять неначе варяться зі струнним
оксамитовим гудінням (Є. Гуцало).
5. Батько наш загинув несподівано в перші дні війни ми все ще сподівались
що його випустять і ми ще не збагнули що лишились самі коли війна
розгорілась насправді (Ю. Покальчук)
Вічливу людину відрізнити від інших дуже легко.Така людина завжди говорить з посмішкою, дякує тобі за будь-яку справу, бажає тобі здоров'я, гарного аппетиту або доброго дня. І робить це не тільки тому, що так треба, а від щирого серця. Насправді вічлива людина ніколи не буде вдавати щось із себе - вона буде сама собою завжди, навіть тоді, коли аргументи будуть проти неї.
Справжня шляхетна людина буде робити добрі справи для всіх, хто їх потребує, і не буде розповідати про зроблене добро, хвалитися. Справжніх добрих людей дуже мало, і коли вони є - це щастя. Бережіь їх почуття, адже кожне необережне слово може ранити їх, відібрати бажання робити добро, змінити їх не в гарну сторону.
Вы здесь
Главная » Ресурси » Віртуальні виставки та бібліографічні покажчики » Віртуальні виставки
Образ Тараса Шевченка в художній літературі
ОБРАЗ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
буктрейлер
ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА
Він немов великий факел з українського воску,
що світиться найяснішим і найчистішим вогнем
європейського поступу, факел, що освітлює цілий
новітній розвиток української літератури.
І. Франко
Художні твори про Тараса Шевченка почали писати ще за життя поета. У 1841 році О. Афанасьєв-Чужбинський присвячує автору «Кобзаря» свій вірш, у якому захоплено говорить про його чарівну поезію. Художня Шевченкіана нині нараховує понад сім тисяч творів. Завжди вона була і залишається не лише літературною, але й суспільно-політичною проблемою, яка творилася в гострій ідеологічній боротьбі у рамках жорстокої цензури в XX ст., в стильових шуканнях та наполегливого відбирання зерен правди про Шевченка у наш час національного самозбереження.
Проникнення в магію творчості, “розсекречення” лабораторії митця справедливо вважається найскладнішим завданням автора історико-біографічного прозового твору, від виконання якого багато в чому залежить і загальний художній рівень.
Розгортаючи процес становлення характеру в часі, письменник то розкладає його на складові, то збирає в ціле; зосереджуючись на “внутрішньому” в біографії, пов’язує його із «зовнішнім» - діями героя, життям тих персонажів, з якими той зустрічається; утверджує ідею розвитку, фізичних і духовних змін, що творили цілісний образ, який уособлює певну моральну величину.